Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
2: І ось, принесли до Нього розслабленого, покладеного на постелі. І, бачачи віру їхню, Іісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! прощаються тобі гріхи твої!
3: При цьому деякі з книжників сказали в собі: Він богохульствує.
4: Іісус же, вбачаючи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5: Бо що легше сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи?
6: Але щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою, і йди до дому твого.
7: І він встав, взяв постіль свою і пішов до дому свого.
8: Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Котрий дав таку владу людям.
9: Проходячи звідти, Іісус побачив чоловіка, що сидів біля митниці, на ім’я Матфей, і каже йому: іди за Мною. І він встав і пішов за Ним.
10: І коли Іісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і учнями Його.
11: Побачивши те, фарисеї сказали учням Його: для чого Учитель ваш їсть і п'є з митарями і грішниками?
12: Іісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі,
13: підіть та навчіться, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6). Бо Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
14: Тоді приходять до Нього учні Іоаннові і кажуть: чому ми і фарисеї постимось багато, Твої ж учні не постяться?
15: І сказав їм Іісус: чи можуть сини чертога весільного сумувати, поки з ними жених? Але прийдуть дні, коли відбереться у них жених, і тоді поститимуть.
16: І ніхто до старої одежі не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого і дірка буде ще гірша.
17: Не вливають також вина молодого в старі міхи; а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть, а вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.
18: Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, говорив: дочка моя тепер помирає, але Ти прийди, поклади на неї руку Твою, і вона буде жива.
19: І, вставши, Іісус пішов за ним, і учні Його.
20: І ось, жінка, що дванадцять років страждала кровотечею, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одежі Його,
21: бо вона казала сама в собі: як тільки доторкнусь до одежі Його, одужаю.
22: Іісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того часу.
23: І коли прийшов Іісус в дім начальника і побачив сопілкарів і народ збентежений,
24: сказав їм: вийдіть геть, бо не вмерла дівчина, а спить. І насміхалися з Нього.
25: Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала.
26: І рознеслася чутка про це по всій землі тій.
27: Коли йшов Іісус звідти, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Іісусе, сину Давидів!
28: Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Іісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи!
29: Тоді Він доторкнувся до очей їхніх і сказав: по вірі вашій хай буде вам.
30: І відкрилися очі їхні; і сказав їм Іісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався.
31: А вони, вийшовши, розголосили про Нього по всій землі тій.
32: Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого біснуватого.
33: І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі.
34: А фарисеї говорили: Він виганяє бісів силою князя бісівського.
35: І ходив Іісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всяку хворобу і всяку неміч у людях.
36: Бачачи натовпи народу, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розсіяні, як вівці, що не мають пастиря.
37: Тоді говорить до учнів Своїх: жнива багато, а женців замало.
38: Отож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.
← попередній розділнаступний розділ →