Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
2: І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи! коли хочеш, можеш очистити мене.
3: Іісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
4: І говорить йому Іісус: гляди ж, нікому не розказуй, але піди, покажися священникові і принеси дар, який повелів Мойсей, на свідчення їм.
5: Коли ж увійшов Іісус у Капернаум, підійшов до Нього сотник і благав Його:
6: Господи! слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
7: Іісус говорить йому: Я прийду і зцілю його.
8: Сотник же, відповідаючи, сказав: Господи! я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій;
9: бо я і підвладна людина, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: «іди», і йде; і другому: «прийди», і приходить; і слузі моєму: «зроби це», і зробить.
10: Почувши це, Іісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
11: Кажу ж вам, що багато прийдуть від сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
12: а сини царства вигнані будуть у тьму безпросвітню: там буде плач і скрегіт зубів.
13: І сказав Іісус сотникові: іди, і як вірив ти, хай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
14: Прийшовши до Петрового дому, Іісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,
15: і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і служила їм.
16: Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,
17: щоб справдилося сказане пророком Ісаією, який говорить: Він взяв на Себе недуги наші і поніс хвороби (Іс. 53,4).
18: А як побачив Іісус довкола Себе багато народу, звелів учням відпливти на другий бік.
19: Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю! я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
20: І каже йому Іісус: лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити.
21: Інший же з учнів Його сказав Йому: Господи! дозволь мені спершу піти і поховати батька мого.
22: Але Іісус сказав йому: іди за Мною, і залиши мертвим ховати своїх мерців.
23: І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.
24: І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.
25: Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.
26: І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27: Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?
28: І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29: І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
30: А далеко від них паслося велике стадо свиней.
31: І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
32: І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
33: Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.
34: І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.
1: Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
2: І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи! коли хочеш, можеш очистити мене.
3: Іісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
4: І говорить йому Іісус: гляди ж, нікому не розказуй, але піди, покажися священникові і принеси дар, який повелів Мойсей, на свідчення їм.
5: Коли ж увійшов Іісус у Капернаум, підійшов до Нього сотник і благав Його:
6: Господи! слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
7: Іісус говорить йому: Я прийду і зцілю його.
8: Сотник же, відповідаючи, сказав: Господи! я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій;
9: бо я і підвладна людина, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: «іди», і йде; і другому: «прийди», і приходить; і слузі моєму: «зроби це», і зробить.
10: Почувши це, Іісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
11: Кажу ж вам, що багато прийдуть від сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
12: а сини царства вигнані будуть у тьму безпросвітню: там буде плач і скрегіт зубів.
13: І сказав Іісус сотникові: іди, і як вірив ти, хай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
14: Прийшовши до Петрового дому, Іісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,
15: і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і служила їм.
16: Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,
17: щоб справдилося сказане пророком Ісаією, який говорить: Він взяв на Себе недуги наші і поніс хвороби (Іс. 53,4).
18: А як побачив Іісус довкола Себе багато народу, звелів учням відпливти на другий бік.
19: Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю! я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
20: І каже йому Іісус: лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити.
21: Інший же з учнів Його сказав Йому: Господи! дозволь мені спершу піти і поховати батька мого.
22: Але Іісус сказав йому: іди за Мною, і залиши мертвим ховати своїх мерців.
23: І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.
24: І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.
25: Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.
26: І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27: Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?
28: І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29: І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
30: А далеко від них паслося велике стадо свиней.
31: І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
32: І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
33: Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.
34: І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 9
1: Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
2: І ось, принесли до Нього розслабленого, покладеного на постелі. І, бачачи віру їхню, Іісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! прощаються тобі гріхи твої!
3: При цьому деякі з книжників сказали в собі: Він богохульствує.
4: Іісус же, вбачаючи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5: Бо що легше сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи?
6: Але щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою, і йди до дому твого.
7: І він встав, взяв постіль свою і пішов до дому свого.
8: Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Котрий дав таку владу людям.
9: Проходячи звідти, Іісус побачив чоловіка, що сидів біля митниці, на ім’я Матфей, і каже йому: іди за Мною. І він встав і пішов за Ним.
10: І коли Іісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і учнями Його.
11: Побачивши те, фарисеї сказали учням Його: для чого Учитель ваш їсть і п'є з митарями і грішниками?
12: Іісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі,
13: підіть та навчіться, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6). Бо Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
14: Тоді приходять до Нього учні Іоаннові і кажуть: чому ми і фарисеї постимось багато, Твої ж учні не постяться?
15: І сказав їм Іісус: чи можуть сини чертога весільного сумувати, поки з ними жених? Але прийдуть дні, коли відбереться у них жених, і тоді поститимуть.
16: І ніхто до старої одежі не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого і дірка буде ще гірша.
17: Не вливають також вина молодого в старі міхи; а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть, а вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.
18: Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, говорив: дочка моя тепер помирає, але Ти прийди, поклади на неї руку Твою, і вона буде жива.
19: І, вставши, Іісус пішов за ним, і учні Його.
20: І ось, жінка, що дванадцять років страждала кровотечею, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одежі Його,
21: бо вона казала сама в собі: як тільки доторкнусь до одежі Його, одужаю.
22: Іісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того часу.
23: І коли прийшов Іісус в дім начальника і побачив сопілкарів і народ збентежений,
24: сказав їм: вийдіть геть, бо не вмерла дівчина, а спить. І насміхалися з Нього.
25: Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала.
26: І рознеслася чутка про це по всій землі тій.
27: Коли йшов Іісус звідти, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Іісусе, сину Давидів!
28: Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Іісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи!
29: Тоді Він доторкнувся до очей їхніх і сказав: по вірі вашій хай буде вам.
30: І відкрилися очі їхні; і сказав їм Іісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався.
31: А вони, вийшовши, розголосили про Нього по всій землі тій.
32: Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого біснуватого.
33: І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі.
34: А фарисеї говорили: Він виганяє бісів силою князя бісівського.
35: І ходив Іісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всяку хворобу і всяку неміч у людях.
36: Бачачи натовпи народу, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розсіяні, як вівці, що не мають пастиря.
37: Тоді говорить до учнів Своїх: жнива багато, а женців замало.
38: Отож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано-вранці найняти робітників у свій виноградник.
2: І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника;
3: а коли вийшов він коло третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла,
4: і сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і що належатиме, дам вам. Вони пішли.
5: А як вийшов він знову коло шостої і дев'ятої години, зробив те саме.
6: Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла?
7: Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого, і що належатиме, отримаєте.
8: Коли ж настав вечір, господар виноградника говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх до перших.
9: І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10: Ті ж, які прийшли першими, думали, що вони отримають більше, але й вони одержали по динарію;
11: і, отримавши, стали дорікати господареві дому
12: і говорили: ці останні робили одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку.
13: Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною?
14: Візьми своє і йди; я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі;
15: хіба я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне від того, що я добрий?
16: Так будуть останні першими, і перші останніми; бо багато покликаних, та мало вибраних.
17: Йдучи до Ієрусалима, Іісус відкликав по дорозі дванадцять учнів одних і сказав їм:
18: ось, ми йдемо до Ієрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам, і вони засудять Його на смерть;
19: і віддадуть Його язичникам на ганьбу і побиття і розп'яття; і на третій день воскресне.
20: Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми, і, вклоняючись, просила чогось у Нього.
21: Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один по праву сторону, а другий по ліву в Царстві Твоїм.
22: Іісус сказав у відповідь: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я питиму, чи хреститись хрещенням, яким Я хрещуся? Вони кажуть Йому: можемо.
23: І говорить їм: чашу Мою будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститися; а дати сісти у Мене праворуч і ліворуч – не від Мене залежить, а кому уготовано Отцем Моїм.
24: Почувши це, інші десять учнів обурились на двох братів.
25: Іісус же, покликавши їх, сказав: ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі володіють ними;
26: але між вами хай не буде так; а хто хоче між вами бути більшим, хай буде вам слугою;
27: і хто хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом;
28: бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою для викуплення багатьох.
29: І коли виходили вони з Ієрихона, за Ним ішло багато народу.
30: І ось, двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Іісус йде мимо, почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31: Народ же примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32: Іісус, зупинившись, підкликав їх і сказав: чого ви хочете від Мене?
33: Вони говорять Йому: Господи! щоб відкрились очі наші.
34: Іісус же, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.