Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: Пильнуйте, не творіть милостині вашої перед людьми з тим, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного.
2: Отже, коли твориш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже приймають нагороду свою.
3: У тебе ж, як твориш милостиню, хай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя,
4: щоб милостиня твоя була таємна; і Отець твій, Котрий бачить таємне, віддасть тобі явно.
5: І, коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі люблять у синагогах і на розі вулиць, зупиняючись, молитися, щоб показатися перед людьми. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.
6: Ти ж, коли молишся, увійди в кімнату твою і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Котрий втайні, і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
7: А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів'ї своєму почуті будуть;
8: не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше вашого прохання в Нього.
9: Моліться ж так: Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім'я Твоє;
10: хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі;
11: хліб наш насущний дай нам на цей день;
12: і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим;
13: і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава повік. Амінь.
14: Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний,
15: а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.
16: Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають на себе похмурі обличчя, щоб на людях показатися такими, що постяться. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.
17: А ти, коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє,
18: щоб явитися постником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий втайні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
19: Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа точать і де злодії підкопують і крадуть,
20: а збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не точать і де злодії не підкопують і не крадуть,
21: бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22: Світильником для тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле;
23: коли ж око твоє буде лихе, то і все тіло твоє темне буде. Отже, якщо світло, що в тобі, темрява, то яка ж тоді темрява?
24: Ніхто не може служити двом господарям: бо або одного буде ненавидіти, а другого любити; або до одного виявлятиме старанність, а про другого не дбатиме. Не можете служити Богові й мамоні.
25: Тому кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що одягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло за одежу?
26: Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають в житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Чи ви ж не багато кращі за них?
27: Та і хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
28: І про одежу чого піклуєтесь? Подивіться на лілії польові, як вони ростуть: ні трудяться, ні прядуть;
29: але кажу вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них;
30: коли ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не багато краще вас, маловіри!
31: Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або у що одягтися?
32: бо всього цього шукають язичники; бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.
33: Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.
34: Отож не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день сам піклуватиметься про своє. Досить для кожного дня своїх турбот.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Коли Іісус скінчив слова ці, то вийшов з Галілеї і прийшов у землі Іудейські, Заіорданською стороною.
2: За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там.
3: І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?
4: Він сказав їм у відповідь: чи не читали ви, що Той, Хто створив, на початку чоловіка і жінку створив їх? (Бут. 1,27).
5: І сказав: тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє єдиною плоттю (Бут. 2,24).
6: Тож вони вже не двоє, а плоть єдина. Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.
7: Вони кажуть Йому: чому ж Мойсей заповідав давати розвідний лист і розводитися з нею?
8: Він говорить їм: Мойсей через жорстокосердість вашу дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так;
9: Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю не з вини перелюбу і візьме шлюб з другою, той перелюбствує; і хто одружиться з розведеною, той перелюбствує.
10: Учні Його говорять Йому: якщо така повинність чоловіка перед жінкою, то краще не одружуватись.
11: Він же сказав їм: не всі сприймають це слово, а кому дано,
12: бо є скопці, що з утроби матерньої народились такими; і є скопці, які оскоплені від людей; і є скопці, котрі самі себе зробили скопцями заради Царства Небесного. Хто може вмістити, хай вмістить.
13: Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився; учні ж не дозволяли їм.
14: Але Іісус сказав: пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне.
15: І, поклавши на них руки, пішов звідти.
16: І ось, хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю благий! що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?
17: Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, як тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуй заповідей.
18: Говорить Йому: яких? Іісус же сказав: не вбивай; не перелюбствуй; не кради; не лжесвідчи;
19: шануй батька й матір; і: люби ближнього твого, як самого себе (Вих. 20,13–16; Лев. 19,18).
20: Юнак говорить Йому: все це я зберіг з юності моєї; чого ще не вистачає мені?
21: Іісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною.
22: Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато майна.
23: Іісус же сказав учням Своїм: істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти в Царство Небесне;
24: і ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25: Почувши це, учні Його дуже здивувались і сказали: так хто ж може спастись?
26: Іісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж усе можливе.
27: Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось, ми залишили все і пішли слідом за Тобою; що ж нам буде?
28: Іісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, котрі пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцятьох престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.
29: І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить в стократ і успадкує життя вічне.
30: І багато хто з перших будуть останніми, і останні першими.