Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його.
2: І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3: Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне.
4: Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5: Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю.
6: Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.
7: Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10: Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне.
11: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи через Мене.
12: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах: так гнали і пророків, які були до вас.
13: Ви є сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, як тільки хіба викинути її геть на потоптання людям.
14: Ви є світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15: І, засвітивши свічку, не ставлять її під посудину, а на підсвічник, і світить всім у домі.
16: Так хай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17: Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити прийшов Я, а здійснити.
18: Бо істинно кажу вам: доки не перейде небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19: Отже, хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить так людей, той найменшим буде названий в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим буде названий в Царстві Небесному.
20: Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведності книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете в Царство Небесне.
21: Ви чули, що сказано древнім: не вбивай, а хто уб'є, підлягає суду (Вих. 20,13).
22: А Я кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже брату своєму: «рака», підлягає синедріону; а хто скаже: «потвора», підлягає вогню пекельному.
23: Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24: залиши там дар твій перед жертовником і піди спершу примирися з братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій.
25: Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в'язницю.
26: Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього кодранта.
27: Ви чули, що сказано древнім: не перелюбствуй (Вих. 20,14).
28: А Я кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку з похоттю, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29: Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
30: І якщо правиця твоя спокушає тебе, відітни її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
31: Сказано також, коли хто розведеться з жінкою своєю, хай дасть їй лист про розлучення (Втор. 24,1).
32: А Я кажу вам: хто розводиться з жінкою своєю, крім провини перелюбу, той спонукає її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33: Ще чули ви, що сказано древнім: не порушуй клятви, а виконуй перед Господом клятви твої (Лев. 19,12; Втор. 23,21).
34: А Я кажу вам: не клянись зовсім: ні небом, бо воно престол Божий;
35: ні землею, бо вона підніжжя ніг Його; ні Ієрусалимом, бо він місто великого Царя;
36: ні головою твоєю не клянися, тому що не можеш жодної волосини зробити білою або чорною.
37: Хай буде слово ваше: так, так; ні, ні; а що зверх цього, те від лукавого.
38: Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб (Вих. 21,24).
39: А Я кажу вам: не противтеся злому. Але хто вдарить тебе у праву щоку, підстав йому і другу;
40: і хто захоче судитися з тобою і взяти в тебе сорочку, віддай йому і верхній одяг;
41: і хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42: Тому, хто просить у тебе, – дай, і від того, хто хоче в тебе позичити, – не відвертайся.
43: Ви чули, що сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого (Лев. 19,17–18).
44: А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45: і будете синами Отця вашого Небесного, бо Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних.
46: Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме роблять і митарі?
47: І коли ви вітаєте тільки братів ваших, що особливого робите? Чи не так само діють і язичники?
48: Отож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.
1: Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його.
2: І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3: Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне.
4: Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5: Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю.
6: Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.
7: Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10: Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне.
11: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи через Мене.
12: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах: так гнали і пророків, які були до вас.
13: Ви є сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, як тільки хіба викинути її геть на потоптання людям.
14: Ви є світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15: І, засвітивши свічку, не ставлять її під посудину, а на підсвічник, і світить всім у домі.
16: Так хай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17: Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити прийшов Я, а здійснити.
18: Бо істинно кажу вам: доки не перейде небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19: Отже, хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить так людей, той найменшим буде названий в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим буде названий в Царстві Небесному.
20: Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведності книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете в Царство Небесне.
21: Ви чули, що сказано древнім: не вбивай, а хто уб'є, підлягає суду (Вих. 20,13).
22: А Я кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже брату своєму: «рака», підлягає синедріону; а хто скаже: «потвора», підлягає вогню пекельному.
23: Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24: залиши там дар твій перед жертовником і піди спершу примирися з братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій.
25: Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в'язницю.
26: Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього кодранта.
27: Ви чули, що сказано древнім: не перелюбствуй (Вих. 20,14).
28: А Я кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку з похоттю, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29: Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
30: І якщо правиця твоя спокушає тебе, відітни її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
31: Сказано також, коли хто розведеться з жінкою своєю, хай дасть їй лист про розлучення (Втор. 24,1).
32: А Я кажу вам: хто розводиться з жінкою своєю, крім провини перелюбу, той спонукає її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33: Ще чули ви, що сказано древнім: не порушуй клятви, а виконуй перед Господом клятви твої (Лев. 19,12; Втор. 23,21).
34: А Я кажу вам: не клянись зовсім: ні небом, бо воно престол Божий;
35: ні землею, бо вона підніжжя ніг Його; ні Ієрусалимом, бо він місто великого Царя;
36: ні головою твоєю не клянися, тому що не можеш жодної волосини зробити білою або чорною.
37: Хай буде слово ваше: так, так; ні, ні; а що зверх цього, те від лукавого.
38: Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб (Вих. 21,24).
39: А Я кажу вам: не противтеся злому. Але хто вдарить тебе у праву щоку, підстав йому і другу;
40: і хто захоче судитися з тобою і взяти в тебе сорочку, віддай йому і верхній одяг;
41: і хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42: Тому, хто просить у тебе, – дай, і від того, хто хоче в тебе позичити, – не відвертайся.
43: Ви чули, що сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого (Лев. 19,17–18).
44: А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45: і будете синами Отця вашого Небесного, бо Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних.
46: Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме роблять і митарі?
47: І коли ви вітаєте тільки братів ваших, що особливого робите? Чи не так само діють і язичники?
48: Отож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.
1: Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його.
2: І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3: Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне.
4: Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5: Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю.
6: Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.
7: Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10: Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне.
11: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи через Мене.
12: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах: так гнали і пророків, які були до вас.
13: Ви є сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, як тільки хіба викинути її геть на потоптання людям.
14: Ви є світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15: І, засвітивши свічку, не ставлять її під посудину, а на підсвічник, і світить всім у домі.
16: Так хай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17: Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити прийшов Я, а здійснити.
18: Бо істинно кажу вам: доки не перейде небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19: Отже, хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить так людей, той найменшим буде названий в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим буде названий в Царстві Небесному.
20: Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведності книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете в Царство Небесне.
21: Ви чули, що сказано древнім: не вбивай, а хто уб'є, підлягає суду (Вих. 20,13).
22: А Я кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже брату своєму: «рака», підлягає синедріону; а хто скаже: «потвора», підлягає вогню пекельному.
23: Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24: залиши там дар твій перед жертовником і піди спершу примирися з братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій.
25: Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в'язницю.
26: Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього кодранта.
27: Ви чули, що сказано древнім: не перелюбствуй (Вих. 20,14).
28: А Я кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку з похоттю, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29: Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
30: І якщо правиця твоя спокушає тебе, відітни її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
31: Сказано також, коли хто розведеться з жінкою своєю, хай дасть їй лист про розлучення (Втор. 24,1).
32: А Я кажу вам: хто розводиться з жінкою своєю, крім провини перелюбу, той спонукає її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33: Ще чули ви, що сказано древнім: не порушуй клятви, а виконуй перед Господом клятви твої (Лев. 19,12; Втор. 23,21).
34: А Я кажу вам: не клянись зовсім: ні небом, бо воно престол Божий;
35: ні землею, бо вона підніжжя ніг Його; ні Ієрусалимом, бо він місто великого Царя;
36: ні головою твоєю не клянися, тому що не можеш жодної волосини зробити білою або чорною.
37: Хай буде слово ваше: так, так; ні, ні; а що зверх цього, те від лукавого.
38: Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб (Вих. 21,24).
39: А Я кажу вам: не противтеся злому. Але хто вдарить тебе у праву щоку, підстав йому і другу;
40: і хто захоче судитися з тобою і взяти в тебе сорочку, віддай йому і верхній одяг;
41: і хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42: Тому, хто просить у тебе, – дай, і від того, хто хоче в тебе позичити, – не відвертайся.
43: Ви чули, що сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого (Лев. 19,17–18).
44: А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45: і будете синами Отця вашого Небесного, бо Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних.
46: Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме роблять і митарі?
47: І коли ви вітаєте тільки братів ваших, що особливого робите? Чи не так само діють і язичники?
48: Отож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: І покликавши дванадцять учнів Своїх, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і зціляти всяку хворобу і всяку неміч.
2: Дванадцяти ж Апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв і Іоанн, брат його,
3: Филип і Варфоломій, Фома і Матфей митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фаддеєм,
4: Симон Кананіт та Іуда Іскаріот, котрий і зрадив Його.
5: Цих дванадцятьох послав Іісус і заповів їм, говорячи: на шлях до язичників не ходіть, і в місто Самарянське не входьте;
6: а йдіть краще до загиблих овець дому Ізраїлевого;
7: ходячи ж, проповідуйте, що наблизилось Царство Небесне;
8: хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; як дар одержали, як дар давайте.
9: Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді в пояси свої,
10: ні торбини на дорогу, ні двох одеж, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї.
11: В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не вийдете;
12: а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому;
13: і якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде достойний, то мир ваш до вас повернеться.
14: А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших;
15: істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській в день судний, ніж місту тому.
16: Ось, Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отож будьте мудрі, як змії, і прості, як голуби.
17: Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас,
18: і поведуть вас до правителів і царів за Мене на свідчення перед ними та язичниками.
19: Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати,
20: бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас.
21: Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків, і уб'ють їх;
22: і будуть вас ненавидіти всі за ім'я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасеться.
23: Коли ж гонитимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
24: Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого.
25: Досить для учня, щоб він був, як учитель його, і для слуги, щоб він був, як господар його. Якщо господаря дому назвали веєльзевулом, то чи не тим більше домашніх його?
26: Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, що не стало б відомим.
27: Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях.
28: І не бійтесь тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу і тіло погубити в геєні.
29: Чи не дві малі пташки продаються за один ассарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого;
30: у вас же і волосся на голові все пораховано;
31: не бійтеся ж: ви кращі за багатьох малих пташок.
32: Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним;
33: а хто зречеться Мене перед людьми, зречусь того і Я перед Отцем Моїм Небесним.
34: Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч,
35: бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір'ю її, і невістку із свекрухою її.
36: І вороги людині – домашні її.
37: Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене;
38: і хто не бере хреста свого і йде слідом за Мною, той недостойний Мене.
39: Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, збереже її.
40: Хто вас приймає, той приймає Мене, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене;
41: хто приймає пророка в ім'я пророка, одержить нагороду пророка; і хто приймає праведника в ім'я праведника, одержить нагороду праведника.
42: І хто напоїть одного з малих цих тільки чашею холодної води, в ім'я учня, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 18
1: У той час учні підійшли до Іісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному?
2: Іісус, покликавши дитя, поставив його посеред них
3: і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
4: Отже, хто умалиться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному;
5: і хто прийме одне таке дитя в ім'я Моє, той Мене приймає;
6: а хто спокусить одного з малих цих, віруючих у Мене, тому краще було б, якби повісили йому камінь млиновий на шию і потопили його в морській глибині.
7: Горе світові від спокус, бо потрібно прийти спокусам; але горе тій людині, через яку спокуса приходить.
8: Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж з двома руками і з двома ногами бути вкинутим у вогонь вічний;
9: і якщо око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком увійти в життя, ніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогняну.
10: Дивіться, не зневажайте жодного з малих цих: бо кажу вам, що Ангели їх на небесах завжди бачать лице Отця Мого Небесного.
11: Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.
12: Як вам здається? Коли хто мав би сто овець, і одна з них заблукала, то чи не покине він у горах дев'яносто дев'ять і не піде шукати ту, що заблудилася?
13: І якщо трапиться знайти її, істинно кажу вам, він радіє за неї більше, ніж за дев'яносто дев'ятьох, які не заблудилися.
14: Так, нема волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих.
15: Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним; якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого;
16: якщо ж тебе не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилось кожне слово;
17: якщо ж не послухає їх, скажи церкві; якщо ж і церкви не послухає, то хай він буде тобі, як язичник і митар.
18: Істинно кажу вам: що ви зв'яжете на землі, те буде зв'язане на небі, і що розв'яжете на землі, те буде розв'язане на небі.
19: Істинно також кажу вам: якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного;
20: бо, де двоє чи троє зібрані в ім'я Моє, там Я посеред них.
21: Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи! скільки разів прощати брату моєму, який согрішає проти мене? чи до семи разів?
22: Іісус говорить йому: не кажу тобі: до семи, але до семидесяти разів по сім.
23: Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми;
24: коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів;
25: а як він не мав чим заплатити, то господар його звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити;
26: тоді раб той впав і, кланяючись йому, говорив: господарю! потерпи на мені, і все тобі заплачу.
27: Господар змилосердився над рабом тим, відпустив його і борг простив йому.
28: Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен.
29: Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи на мені, і все віддам тобі.
30: Але той не захотів, а пішов і посадив його в темницю, доки не віддасть боргу.
31: Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося.
32: Тоді господар покликав його і каже: злий рабе! весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене.
33: Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?
34: І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.
35: Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провин його.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 23
1: Тоді Іісус почав говорити до народу і учнів Своїх
2: і сказав: на Мойсеєвому сідалищі сіли книжники та фарисеї;
3: отож все, чого вони кажуть дотримуватися, дотримуйтеся і робіть; а по ділах їхніх не робіть, бо вони говорять і не роблять:
4: зв'язують тяжкі ноші, які незручно носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть ворухнути їх;
5: всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширяють пов'язки свої і подовжують край одежі своєї;
6: також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах
7: і вітання на народних зібраннях, та щоб люди звали їх: учителю! учителю!
8: Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель – Христос; усі ж ви – браття;
9: і отцем собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Отець, Котрий на небесах;
10: і не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник – Христос.
11: Більший з вас хай буде вам слугою;
12: бо, хто звеличує себе, той принижений буде, а хто принижує себе, той возвеличиться.
13: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям, бо ви самі не входите і тих, хто хоче увійти, не пускаєте. Пов'язки на чолі і на руках зі словами із Закону.
14: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць і лицемірно довго молитесь: за те ще більший осуд приймете.
15: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і сушу, щоб навернути хоч одного; і коли це станеться, робите його сином геєни, удвоє гіршим за вас.
16: Горе вам, вожді сліпі, які говорять: якщо хто поклянеться храмом, то нічого, а якщо хто поклянеться золотом храму, то винуватий.
17: Безумні і сліпі! що більше: золото чи храм, який освячує золото?
18: Також: якщо хто поклянеться жертовником, то нічого, а якщо хто поклянеться даром, що на ньому, то винуватий.
19: Безумні і сліпі! що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
20: Отож хто клянеться жертовником, клянеться ним і всім, що на ньому;
21: і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому;
22: і хто клянеться небом, клянеться престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, анісу і тмину, і залишили те, що є найважливіше в законі: суд, милість і віру; це належало робити, і того не залишати.
24: Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
25: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чаші і блюда, тоді як усередині вони повні крадіжки і неправди.
26: Фарисею сліпий! очисть спершу всередині чаші і блюда, щоб чистою була і зовнішність їхня.
27: Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти;
28: так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня.
29: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам'ятники праведників,
30: і говорите: якби ми були в часи батьків наших, то не були б спільниками їх у проливанні крові пророків;
31: таким чином ви самі свідчите проти себе, що ви сини тих, які вбивали пророків;
32: доповнюйте ж міру батьків ваших.
33: Змії, породження єхиднині! як утечете ви від осудження в геєну?
34: Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; і ви одних уб'єте і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і гнати з міста до міста.
35: Хай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїна, якого ви вбили між храмом і жертовником.
36: Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей.
37: Ієрусалиме, Ієрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням б’єш посланих до тебе! скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли!
38: Ось, залишається вам дім ваш пустий.
39: Бо кажу вам: не побачите Мене віднині, доки не вигукнете: благословен Грядущий в ім'я Господнє!
1: Тоді Іісус почав говорити до народу і учнів Своїх
2: і сказав: на Мойсеєвому сідалищі сіли книжники та фарисеї;
3: отож все, чого вони кажуть дотримуватися, дотримуйтеся і робіть; а по ділах їхніх не робіть, бо вони говорять і не роблять:
4: зв'язують тяжкі ноші, які незручно носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть ворухнути їх;
5: всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширяють пов'язки свої і подовжують край одежі своєї;
6: також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах
7: і вітання на народних зібраннях, та щоб люди звали їх: учителю! учителю!
8: Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель – Христос; усі ж ви – браття;
9: і отцем собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Отець, Котрий на небесах;
10: і не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник – Христос.
11: Більший з вас хай буде вам слугою;
12: бо, хто звеличує себе, той принижений буде, а хто принижує себе, той возвеличиться.
13: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям, бо ви самі не входите і тих, хто хоче увійти, не пускаєте. Пов'язки на чолі і на руках зі словами із Закону.
14: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць і лицемірно довго молитесь: за те ще більший осуд приймете.
15: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і сушу, щоб навернути хоч одного; і коли це станеться, робите його сином геєни, удвоє гіршим за вас.
16: Горе вам, вожді сліпі, які говорять: якщо хто поклянеться храмом, то нічого, а якщо хто поклянеться золотом храму, то винуватий.
17: Безумні і сліпі! що більше: золото чи храм, який освячує золото?
18: Також: якщо хто поклянеться жертовником, то нічого, а якщо хто поклянеться даром, що на ньому, то винуватий.
19: Безумні і сліпі! що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
20: Отож хто клянеться жертовником, клянеться ним і всім, що на ньому;
21: і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому;
22: і хто клянеться небом, клянеться престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, анісу і тмину, і залишили те, що є найважливіше в законі: суд, милість і віру; це належало робити, і того не залишати.
24: Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
25: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чаші і блюда, тоді як усередині вони повні крадіжки і неправди.
26: Фарисею сліпий! очисть спершу всередині чаші і блюда, щоб чистою була і зовнішність їхня.
27: Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти;
28: так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня.
29: Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам'ятники праведників,
30: і говорите: якби ми були в часи батьків наших, то не були б спільниками їх у проливанні крові пророків;
31: таким чином ви самі свідчите проти себе, що ви сини тих, які вбивали пророків;
32: доповнюйте ж міру батьків ваших.
33: Змії, породження єхиднині! як утечете ви від осудження в геєну?
34: Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; і ви одних уб'єте і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і гнати з міста до міста.
35: Хай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїна, якого ви вбили між храмом і жертовником.
36: Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей.
37: Ієрусалиме, Ієрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням б’єш посланих до тебе! скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли!
38: Ось, залишається вам дім ваш пустий.
39: Бо кажу вам: не побачите Мене віднині, доки не вигукнете: благословен Грядущий в ім'я Господнє!