...

Святе Письмо

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 27
1: Коли ж настав ранок, усі первосвященники і старійшини народу зібрали раду на Іісуса, щоб убити Його;
2: і, зв'язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пілату, правителю.
3: Тоді Іуда, зрадник Його, побачивши, що Він засуджений, і, розкаявшись, повернув тридцять срібняків первосвященникам та старійшинам,
4: кажучи: согрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? гляди сам.
5: І, кинувши срібняки в храмі, він вийшов, пішов і удавився.
6: Первосвященники ж, взявши срібняки, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крові.
7: І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх;
8: тому і називається земля та «землею крові» до цього дня.
9: Тоді збулося сказане пророком Ієремією, який говорить: і взяли тридцять срібняків, ціну Оціненого, Котрого оцінили сини Ізраїля,
10: і дали їх за землю гончареву, як сказав мені Господь (Зах. 11,12-13).
11: Іісус же став перед правителем. І спитав Його правитель: Ти Цар Іудейський? Іісус сказав йому: ти говориш.
12: І коли звинувачували Його первосвященники і старійшини, Він нічого не відповідав.
13: Тоді говорить Йому Пілат: чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?
14: І не відповідав йому ні на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.
15: На свято ж Пасхи правитель мав звичай відпускати народові одного в'язня, якого хотіли.
16: Був тоді у них відомий в'язень, званий Варавва;
17: отже, коли вони зібрались, Пілат сказав їм: кого хочете, щоб я відпустив вам: Варавву чи Іісуса, названого Христом?
18: Бо знав, що видали Його через заздрість.
19: Коли ж він сидів на суддівському місці, жінка його послала йому сказати: не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні у сні через Нього.
20: Але первосвященники і старійшини підмовили народ просити за Варавву, а Іісуса погубити.
21: Тоді правитель спитав їх: кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.
22: Пілат говорить їм: що ж мені робити з Іісусом, нареченим Христом? Кажуть йому всі: хай буде розп'ятий.
23: Правитель сказав: яке ж зло зробив Він? Та вони ще дужче кричали: хай буде розп'ятий.
24: Пілат, побачивши, що ніщо не допомагає, а неспокій зростає, взяв води і вмив руки перед народом, і сказав: не винний я в крові Праведника Цього; дивіться ви.
25: Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших.
26: Тоді відпустив їм Варавву, а Іісуса, побивши, віддав на розп'яття.
27: Тоді воїни правителя, взявши Іісуса в преторію, зібрали на Нього весь полк
28: і, роздягнувши Його, одягли на Нього багряницю;
29: і, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і дали Йому в праву руку тростину; і, стаючи перед Ним на коліна, глузували з Нього, кажучи: радуйся, Царю Іудейський!
30: і плювали на Нього, і, взявши тростину, били Його по голові.
31: А коли наглумились над Ним, зняли з Нього багряницю, і вдягли Його в одяг Його, і повели Його на розп'яття.
32: Виходячи, вони зустріли одного киринеянина, на ім'я Симон; і примусили цього нести хрест Його.
33: І коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що значить: Лобне місце,
34: дали Йому пити оцет, змішаний з жовчю; і, спробувавши, не хотів пити.
35: А ті, що розп'яли Його, ділили одяг Його, кидаючи жереб;
36: і, сидячи, стерегли Його там;
37: і поставили над головою Його напис вини Його: Цей є Іісус, Цар Іудейський.
38: Тоді розп'яли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
39: Ті, що проходили мимо, злословили Його, киваючи головами своїми
40: і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні створюєш! спаси Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста.
41: Так само і первосвященники з книжниками та старійшинами і фарисеями, глузуючи, говорили:
42: інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Цар Ізраїлів, хай тепер зійде з хреста, і увіруємо в Нього;
43: уповав на Бога; хай тепер порятує Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він сказав: Я – Син Божий.
44: Також і розбійники, розп'яті з Ним, ганьбили Його.
45: З шостої ж години настала темрява по всій землі до години дев'ятої.
46: А близько дев'ятої години Іісус викрикнув гучним голосом: Ілі, Ілі! лама савахфані? що значить: Боже Мій, Боже Мій! навіщо Ти Мене залишив?
47: Деякі з тих, що стояли там, почувши це, говорили: Він кличе Іллю.
48: І зараз же один з них побіг, взяв губку, наповнив оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити;
49: а інші говорили: почекай, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його.
50: Іісус же, знову скрикнувши гучним голосом, іспустив дух.
51: І ось, завіса у храмі роздерлася надвоє, зверху донизу; і земля потряслась; і каміння порозпадалось;
52: і гроби розкрились; і багато тіл померлих святих воскресло
53: і, вийшовши з гробів після воскресіння Його, ввійшли у святе місто і з'явились багатьом.
54: Сотник же і ті, що стерегли з ним Іісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий.
55: Там були також і дивились здалеку багато жінок, які йшли за Іісусом з Галілеї, служачи Йому;
56: між ними були Марія Магдалина і Марія, мати Якова та Іосії, і мати синів Зеведеєвих.
57: Коли ж настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї, на ім'я Йосиф, який також вчився в Іісуса;
58: він, прийшовши до Пілата, просив тіла Іісусового. Тоді Пілат звелів віддати тіло;
59: і, взявши тіло, Йосиф обвив Його чистою плащаницею
60: і поклав Його в новому своєму гробі, який він витесав у скелі; і, приваливши великий камінь до дверей гробу, відійшов.
61: Була ж там Марія Магдалина і інша Марія, які сиділи проти гробу.
62: На другий день, що після п'ятниці, зійшлись первосвященники і фарисеї до Пілата
63: і говорили: правителю! ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: через три дні воскресну;
64: отож звели охороняти гроб до третього дня, щоб учні Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: воскрес з мертвих; і буде останній обман гірший від першого.
65: Пілат сказав їм: маєте сторожу; підіть, охороняйте, як знаєте.
66: Вони пішли і поставили біля гробу сторожу і наклали на камінь печать.
← попередній розділнаступний розділ →