Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 25
1: Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
2: П'ять з них були мудрі, а п'ять нерозумні.
3: Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4: Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
5: А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
6: Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
7: Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
8: Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
9: А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
10: Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися;
11: пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
12: Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
13: Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14: Бо Він зробить так, як один чоловік, який, вирушаючи в чужу країну, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє:
15: одному дав п'ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному по силі його, і відразу ж відійшов.
16: Той раб, який одержав п'ять талантів, пішов і використав їх на діло і придбав інші п'ять талантів;
17: так само і той, який одержав два таланти, придбав інші два;
18: той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю і заховав срібло господаря свого.
19: Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає в них звіту.
20: Підійшов той, який одержав п'ять талантів, приніс інші п'ять талантів і сказав: господарю! п'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них.
21: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
22: Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю! два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я придбав на них.
23: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
24: Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25: і, побоявшись, пішов і заховав талант твій в землі; ось тобі твоє.
26: Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав;
27: тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком;
28: отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів,
29: бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має;
30: а негідного раба вкиньте в тьму безпросвітну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!
31: Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32: і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів;
33: і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
34: Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу:
35: бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36: був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
37: Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли?
38: коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли?
39: коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40: І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.
41: Тоді скаже й тим, які ліворуч Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його:
42: бо голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене;
43: був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
44: Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці, і не послужили Тобі?
45: Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви не зробили цього одному з менших цих, то не зробили Мені.
46: І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.
1: Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
2: П'ять з них були мудрі, а п'ять нерозумні.
3: Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4: Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
5: А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
6: Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
7: Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
8: Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
9: А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
10: Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися;
11: пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
12: Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
13: Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14: Бо Він зробить так, як один чоловік, який, вирушаючи в чужу країну, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє:
15: одному дав п'ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному по силі його, і відразу ж відійшов.
16: Той раб, який одержав п'ять талантів, пішов і використав їх на діло і придбав інші п'ять талантів;
17: так само і той, який одержав два таланти, придбав інші два;
18: той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю і заховав срібло господаря свого.
19: Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає в них звіту.
20: Підійшов той, який одержав п'ять талантів, приніс інші п'ять талантів і сказав: господарю! п'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них.
21: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
22: Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю! два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я придбав на них.
23: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
24: Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25: і, побоявшись, пішов і заховав талант твій в землі; ось тобі твоє.
26: Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав;
27: тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком;
28: отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів,
29: бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має;
30: а негідного раба вкиньте в тьму безпросвітну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!
31: Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32: і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів;
33: і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
34: Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу:
35: бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36: був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
37: Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли?
38: коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли?
39: коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40: І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.
41: Тоді скаже й тим, які ліворуч Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його:
42: бо голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене;
43: був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
44: Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці, і не послужили Тобі?
45: Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви не зробили цього одному з менших цих, то не зробили Мені.
46: І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його.
2: І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
3: Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне.
4: Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
5: Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю.
6: Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.
7: Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10: Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне.
11: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів'я та наклепи через Мене.
12: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах: так гнали і пророків, які були до вас.
13: Ви є сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, як тільки хіба викинути її геть на потоптання людям.
14: Ви є світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори.
15: І, засвітивши свічку, не ставлять її під посудину, а на підсвічник, і світить всім у домі.
16: Так хай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного.
17: Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити прийшов Я, а здійснити.
18: Бо істинно кажу вам: доки не перейде небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.
19: Отже, хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить так людей, той найменшим буде названий в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим буде названий в Царстві Небесному.
20: Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведності книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете в Царство Небесне.
21: Ви чули, що сказано древнім: не вбивай, а хто уб'є, підлягає суду (Вих. 20,13).
22: А Я кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже брату своєму: «рака», підлягає синедріону; а хто скаже: «потвора», підлягає вогню пекельному.
23: Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе,
24: залиши там дар твій перед жертовником і піди спершу примирися з братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій.
25: Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в'язницю.
26: Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього кодранта.
27: Ви чули, що сказано древнім: не перелюбствуй (Вих. 20,14).
28: А Я кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку з похоттю, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму.
29: Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
30: І якщо правиця твоя спокушає тебе, відітни її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, ніж усе тіло твоє було вкинуте в геєну.
31: Сказано також, коли хто розведеться з жінкою своєю, хай дасть їй лист про розлучення (Втор. 24,1).
32: А Я кажу вам: хто розводиться з жінкою своєю, крім провини перелюбу, той спонукає її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує.
33: Ще чули ви, що сказано древнім: не порушуй клятви, а виконуй перед Господом клятви твої (Лев. 19,12; Втор. 23,21).
34: А Я кажу вам: не клянись зовсім: ні небом, бо воно престол Божий;
35: ні землею, бо вона підніжжя ніг Його; ні Ієрусалимом, бо він місто великого Царя;
36: ні головою твоєю не клянися, тому що не можеш жодної волосини зробити білою або чорною.
37: Хай буде слово ваше: так, так; ні, ні; а що зверх цього, те від лукавого.
38: Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб (Вих. 21,24).
39: А Я кажу вам: не противтеся злому. Але хто вдарить тебе у праву щоку, підстав йому і другу;
40: і хто захоче судитися з тобою і взяти в тебе сорочку, віддай йому і верхній одяг;
41: і хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два.
42: Тому, хто просить у тебе, – дай, і від того, хто хоче в тебе позичити, – не відвертайся.
43: Ви чули, що сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого (Лев. 19,17–18).
44: А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас,
45: і будете синами Отця вашого Небесного, бо Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних.
46: Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме роблять і митарі?
47: І коли ви вітаєте тільки братів ваших, що особливого робите? Чи не так само діють і язичники?
48: Отож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.