Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 24
1: І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
2: Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
3: Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
4: Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас,
5: бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.
6: Також почуєте про війни й воєнні чутки. Дивіться, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець;
7: бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями;
8: усе ж це – початок хвороб.
9: Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім'я Моє;
10: і тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
11: і багато лжепророків повстане і багатьох спокусять;
12: і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов;
13: хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
14: І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світі, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець.
15: Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці (хто читає, хай розуміє),
16: тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;
17: і хто на покрівлі, той хай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
18: і хто на полі, той хай не вертається назад взяти одежу свою.
19: Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
20: Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша зимою або в суботу,
21: бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині, і не буде.
22: І якби не скоротились ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних скоротяться ті дні.
23: Тоді, якщо хто скаже вам: «ось, тут Христос», або «там», – не вірте.
24: Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і вибраних.
25: Ось, Я наперед сказав вам.
26: Отже, коли скажуть вам: «ось, Він у пустині»,– не виходьте; «ось, Він у потайних кімнатах»,– не вірте;
27: бо, як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського;
28: бо, де буде труп, там зберуться орли.
29: І раптом, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються;
30: тоді з'явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних з силою і славою великою;
31: і пошле Ангелів Своїх з трубою громогласною; і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх.
32: Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м'яке і пускає листя, то знаєте, що близько літо;
33: так, коли ви побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
34: Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде;
35: небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть.
36: Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один;
37: але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського:
38: бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
39: і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського;
40: тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться;
41: дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.
42: Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.
43: Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
44: Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.
45: Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46: Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так;
47: істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
48: Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
49: і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п'яницями,–
50: то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає,
51: і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
1: І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
2: Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
3: Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
4: Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас,
5: бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.
6: Також почуєте про війни й воєнні чутки. Дивіться, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець;
7: бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями;
8: усе ж це – початок хвороб.
9: Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім'я Моє;
10: і тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
11: і багато лжепророків повстане і багатьох спокусять;
12: і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов;
13: хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
14: І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світі, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець.
15: Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці (хто читає, хай розуміє),
16: тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;
17: і хто на покрівлі, той хай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
18: і хто на полі, той хай не вертається назад взяти одежу свою.
19: Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
20: Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша зимою або в суботу,
21: бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині, і не буде.
22: І якби не скоротились ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних скоротяться ті дні.
23: Тоді, якщо хто скаже вам: «ось, тут Христос», або «там», – не вірте.
24: Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і вибраних.
25: Ось, Я наперед сказав вам.
26: Отже, коли скажуть вам: «ось, Він у пустині»,– не виходьте; «ось, Він у потайних кімнатах»,– не вірте;
27: бо, як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського;
28: бо, де буде труп, там зберуться орли.
29: І раптом, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються;
30: тоді з'явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних з силою і славою великою;
31: і пошле Ангелів Своїх з трубою громогласною; і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх.
32: Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м'яке і пускає листя, то знаєте, що близько літо;
33: так, коли ви побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
34: Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде;
35: небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть.
36: Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один;
37: але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського:
38: бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
39: і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського;
40: тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться;
41: дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.
42: Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.
43: Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
44: Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.
45: Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46: Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так;
47: істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
48: Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
49: і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п'яницями,–
50: то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає,
51: і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
1: І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
2: Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
3: Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
4: Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас,
5: бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.
6: Також почуєте про війни й воєнні чутки. Дивіться, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець;
7: бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями;
8: усе ж це – початок хвороб.
9: Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім'я Моє;
10: і тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
11: і багато лжепророків повстане і багатьох спокусять;
12: і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов;
13: хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
14: І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світі, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець.
15: Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці (хто читає, хай розуміє),
16: тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;
17: і хто на покрівлі, той хай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
18: і хто на полі, той хай не вертається назад взяти одежу свою.
19: Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
20: Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша зимою або в суботу,
21: бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині, і не буде.
22: І якби не скоротились ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних скоротяться ті дні.
23: Тоді, якщо хто скаже вам: «ось, тут Христос», або «там», – не вірте.
24: Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і вибраних.
25: Ось, Я наперед сказав вам.
26: Отже, коли скажуть вам: «ось, Він у пустині»,– не виходьте; «ось, Він у потайних кімнатах»,– не вірте;
27: бо, як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського;
28: бо, де буде труп, там зберуться орли.
29: І раптом, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються;
30: тоді з'явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних з силою і славою великою;
31: і пошле Ангелів Своїх з трубою громогласною; і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх.
32: Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м'яке і пускає листя, то знаєте, що близько літо;
33: так, коли ви побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
34: Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде;
35: небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть.
36: Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один;
37: але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського:
38: бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
39: і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського;
40: тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться;
41: дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.
42: Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.
43: Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
44: Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.
45: Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46: Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так;
47: істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
48: Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
49: і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п'яницями,–
50: то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає,
51: і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
1: І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
2: Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
3: Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
4: Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас,
5: бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.
6: Також почуєте про війни й воєнні чутки. Дивіться, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець;
7: бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями;
8: усе ж це – початок хвороб.
9: Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім'я Моє;
10: і тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
11: і багато лжепророків повстане і багатьох спокусять;
12: і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов;
13: хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
14: І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світі, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець.
15: Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці (хто читає, хай розуміє),
16: тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;
17: і хто на покрівлі, той хай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
18: і хто на полі, той хай не вертається назад взяти одежу свою.
19: Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
20: Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша зимою або в суботу,
21: бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині, і не буде.
22: І якби не скоротились ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних скоротяться ті дні.
23: Тоді, якщо хто скаже вам: «ось, тут Христос», або «там», – не вірте.
24: Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і вибраних.
25: Ось, Я наперед сказав вам.
26: Отже, коли скажуть вам: «ось, Він у пустині»,– не виходьте; «ось, Він у потайних кімнатах»,– не вірте;
27: бо, як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського;
28: бо, де буде труп, там зберуться орли.
29: І раптом, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються;
30: тоді з'явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних з силою і славою великою;
31: і пошле Ангелів Своїх з трубою громогласною; і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх.
32: Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м'яке і пускає листя, то знаєте, що близько літо;
33: так, коли ви побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
34: Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде;
35: небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть.
36: Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один;
37: але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського:
38: бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
39: і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського;
40: тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться;
41: дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.
42: Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.
43: Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
44: Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.
45: Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46: Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так;
47: істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
48: Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
49: і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п'яницями,–
50: то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає,
51: і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 25
1: Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
2: П'ять з них були мудрі, а п'ять нерозумні.
3: Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4: Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
5: А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
6: Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
7: Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
8: Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
9: А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
10: Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися;
11: пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
12: Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
13: Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14: Бо Він зробить так, як один чоловік, який, вирушаючи в чужу країну, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє:
15: одному дав п'ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному по силі його, і відразу ж відійшов.
16: Той раб, який одержав п'ять талантів, пішов і використав їх на діло і придбав інші п'ять талантів;
17: так само і той, який одержав два таланти, придбав інші два;
18: той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю і заховав срібло господаря свого.
19: Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає в них звіту.
20: Підійшов той, який одержав п'ять талантів, приніс інші п'ять талантів і сказав: господарю! п'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них.
21: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
22: Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю! два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я придбав на них.
23: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
24: Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25: і, побоявшись, пішов і заховав талант твій в землі; ось тобі твоє.
26: Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав;
27: тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком;
28: отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів,
29: бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має;
30: а негідного раба вкиньте в тьму безпросвітну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!
31: Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32: і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів;
33: і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
34: Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу:
35: бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36: був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
37: Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли?
38: коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли?
39: коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40: І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.
41: Тоді скаже й тим, які ліворуч Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його:
42: бо голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене;
43: був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
44: Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці, і не послужили Тобі?
45: Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви не зробили цього одному з менших цих, то не зробили Мені.
46: І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.
1: Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
2: П'ять з них були мудрі, а п'ять нерозумні.
3: Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4: Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
5: А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
6: Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
7: Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
8: Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
9: А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
10: Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися;
11: пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
12: Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
13: Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14: Бо Він зробить так, як один чоловік, який, вирушаючи в чужу країну, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє:
15: одному дав п'ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному по силі його, і відразу ж відійшов.
16: Той раб, який одержав п'ять талантів, пішов і використав їх на діло і придбав інші п'ять талантів;
17: так само і той, який одержав два таланти, придбав інші два;
18: той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю і заховав срібло господаря свого.
19: Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає в них звіту.
20: Підійшов той, який одержав п'ять талантів, приніс інші п'ять талантів і сказав: господарю! п'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них.
21: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
22: Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю! два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я придбав на них.
23: Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
24: Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25: і, побоявшись, пішов і заховав талант твій в землі; ось тобі твоє.
26: Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав;
27: тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком;
28: отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів,
29: бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має;
30: а негідного раба вкиньте в тьму безпросвітну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!
31: Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32: і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів;
33: і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
34: Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу:
35: бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36: був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
37: Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли?
38: коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли?
39: коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40: І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.
41: Тоді скаже й тим, які ліворуч Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його:
42: бо голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене;
43: був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
44: Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці, і не послужили Тобі?
45: Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви не зробили цього одному з менших цих, то не зробили Мені.
46: І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 26
1: Коли Іісус скінчив усі ці слова, то сказав учням Своїм:
2: ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп'яття.
3: Тоді зібрались первосвященники, книжники і старійшини народу у дворі первосвященника, на ім'я Каіафа,
4: і вирішили на раді взяти Іісуса підступом і вбити;
5: але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося обурення в народі.
6: Коли ж Іісус був у Віфанії, в домі Симона прокаженого,
7: підійшла до Нього жінка з алавастровою посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, возлежалому, на голову.
8: Побачивши це, учні Його обурились і говорили: до чого така трата?
9: Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим.
10: Але Іісус, зрозумівши це, сказав їм: що турбуєте жінку? вона добре діло зробила для Мене:
11: бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте;
12: зливши миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене на погребіння;
13: істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світі, сказано буде в пам'ять її і про те, що вона зробила.
14: Тоді один з дванадцяти, званий Іуда Іскаріот, пішов до первосвященників
15: і сказав: що дасте ви мені, і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібняків;
16: і відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.
17: Першого ж дня опрісноків учні приступили до Іісуса і сказали Йому: де велиш нам приготувати Тобі пасху?
18: Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; в тебе справлю пасху з учнями Моїми.
19: Учні зробили, як звелів їм Іісус, і приготували пасху.
20: Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учнями;
21: і коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене.
22: Вони дуже засмутились, і почали говорити Йому кожен з них: чи не я, Господи?
23: Він же сказав у відповідь: хто опустив зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене;
24: проте Син Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б цій людині не народжуватися.
25: При цьому і Іуда, зрадник Його, сказав: чи не я, Равві? Іісус говорить йому: ти сказав.
26: І коли вони їли, Іісус взяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи учням, сказав: прийміть, їжте; це є Тіло Моє.
27: І, взявши чашу та подякувавши, подав їм і сказав: пийте з неї всі,
28: бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29: Кажу ж вам, що віднині не буду пити від плоду цього виноградного до того дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Отця Мого.
30: І, проспівавши, пішли на гору Єлеонську.
31: Тоді говорить їм Іісус: всі ви спокуситесь про Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари (Зах. 13,7);
32: після ж воскресіння Мого попереджу вас у Галілеї.
33: Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться про Тебе, то я ніколи не спокушусь.
34: Іісус сказав Йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
35: Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі учні.
36: Потім приходить з ними Іісус до місцевості, що зветься Гефсіманією, і говорить учням: посидьте тут, поки Я піду, помолюся там.
37: І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.
38: Тоді говорить їм Іісус: душа Моя сумує смертельно; побудьте тут і пильнуйте зі Мною.
39: І, відійшовши трохи, упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! якщо можливо, хай обмине Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти.
40: І приходить до учнів і знаходить їх сплячими, і говорить Петрові: чи так не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
41: Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.
42: Ще, відійшовши вдруге, молився, кажучи: Отче Мій! якщо не може чаша ця минути Мене, щоб Мені не пити її, хай буде воля Твоя.
43: І, прийшовши, знаходить їх знову сплячими, бо в них очі обважніли.
44: І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши те ж слово.
45: Тоді приходить до учнів Своїх і говорить їм: ви все ще спите і відпочиваєте? ось, наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників;
46: встаньте, підемо: ось, наблизився той, хто зраджує Мене.
47: І, коли Він ще говорив, ось Іуда, один з дванадцятьох, прийшов і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвященників і старійшин народних.
48: Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його.
49: І, відразу ж підійшовши до Іісуса, сказав: радуйся, Равві! І поцілував Його.
50: Іісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Іісуса, і взяли Його.
51: І ось, один з тих, що були з Іісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященника, відсік йому вухо.
52: Тоді Іісус говорить йому: верни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть;
53: чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш, як дванадцять легіонів Ангелів?
54: Як же збудуться Писання, що так повинно бути?
55: Тоді сказав Іісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб взяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене.
56: Це ж усе сталося, щоб збулися писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, розбіглися.
57: А воїни, які взяли Іісуса, повели Його до Каіафи, первосвященника, де зібрались книжники і старійшини.
58: Петро ж йшов за Ним здаля, до двору первосвященника; і, ввійшовши всередину, сів із слугами, щоб бачити кінець.
59: Первосвященники і старійшини і весь синедріон шукали лжесвідчення проти Іісуса, щоб убити Його,
60: і не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але, нарешті, прийшли два лжесвідки
61: і сказали: Він говорив: можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його.
62: І, вставши, первосвященик сказав Йому: чому ж нічого не відповідаєш? що вони проти тебе свідчать?
63: Іісус мовчав. І первосвященник сказав Йому: заклинаю Тебе Богом живим, скажи нам, чи ти Христос, Син Божий?
64: Іісус говорить йому: ти сказав; а навіть кажу вам: віднині побачите Сина Людського, Котрий сидітиме праворуч сили і йтиме на хмарах небесних.
65: Тоді первосвященник роздер одяг свій і сказав: Він богохульствує! Навіщо нам ще свідки? ось, тільки що ви чули богохульство Його!
66: Як вам здається? Вони ж сказали у відповідь: повинен смерті.
67: Тоді плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках
68: і говорили: проречи нам, Христе, хто вдарив Тебе?
69: Петро ж сидів у дворі. І підійшла до нього одна рабиня і сказала: і ти був з Іісусом Галілеянином.
70: Він же відрікся перед усіма, кажучи: не знаю, що ти говориш.
71: Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша, і говорить тим, що були там: і цей був з Іісусом Назореєм.
72: І він знову відрікся з клятвою, що не знає Цього Чоловіка.
73: Трохи згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: справді і ти з них, бо і мова твоя викриває тебе.
74: Тоді він почав клястися й божитися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.
75: І згадав Петро слово, сказане йому Іісусом: перш ніж проспіває півень, тричі відречешся від Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко.