Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Коли минуло шість днів, Іісус взяв Петра, Якова та Іоанна, брата його, і вивів їх на високу гору одних,
2: і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло.
3: І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4: При цьому Петро сказав Іісусові: Господи! добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі.
5: Коли він ще говорив це, хмара світла осінила їх, і ось, голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління; Його слухайте.
6: І, почувши, учні впали ниць і дуже злякались.
7: Але Іісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся.
8: Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, крім одного Іісуса.
9: І коли вони сходили з гори, Іісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10: І спитали Його учні Його: чому ж книжники говорять, що Іллі належить прийти раніше?
11: Іісус сказав їм у відповідь: так, Ілля має прийти раніше і все приготувати;
12: але кажу вам, що Ілля вже прийшов і його не впізнали, а обійшлися з ним, як хотіли; так і Син Людський постраждає від них.
13: Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Іоанна Хрестителя.
14: Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна,
15: сказав: Господи! помилуй сина мого; він у час нового місяця біснується і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь і часто у воду;
16: я приводив його до учнів Твоїх, та вони не змогли зцілити його.
17: Іісус же, відповідаючи, сказав: о, роде невірний і розбещений! доки буду з вами? доки терпітиму вас? приведіть його до Мене сюди.
18: І заборонив йому Іісус, і біс вийшов з нього; і отрок видужав у ту ж мить.
19: Тоді учні, підійшовши до Іісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його?
20: Іісус же сказав їм: через невір'я ваше; бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: «перейди звідси туди», і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас;
21: цей же рід виганяється тільки молитвою і постом.
22: Під час перебування їх у Галілеї, Іісус сказав їм: Син Людський буде виданий в руки людські,
23: і вб'ють Його, і на третій день воскресне. І вони дуже засмутилися.
24: Коли ж вони прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дідрахм і сказали: чи не дасть Учитель ваш дідрахми?
25: Він говорить: так. І коли увійшов він у дім, то Іісус, випередивши його, сказав: як тобі здається, Симоне? царі земні з кого беруть мито або податки: зі своїх синів, чи з чужих?
26: Петро говорить Йому: з чужих. Іісус сказав йому: отож сини вільні;
27: але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рота і знайдеш статир; візьми його і віддай їм за Мене і за себе.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 21
1: І коли наблизились до Ієрусалима і прийшли у Віффагію до гори Єлеонської, тоді Іісус послав двох учнів
2: і сказав їм: підіть у село, що прямо перед вами; і зразу знайдете прив'язану ослицю і з нею молодого осла; відв'язавши, приведіть до Мене;
3: і якщо хто скаже вам щонебудь, відповідайте, що вони потрібні Господу; і зараз же пошле їх.
4: Усе ж це було, щоб збулося сказане через пророка, який говорить:
5: скажіть дочці Сіоновій: ось, Цар твій йде до тебе лагідний, сидячи на ослиці і молодому ослі, синові під'яремної (Іс. 62,11; Зах. 9,9).
6: Учні пішли і зробили так, як звелів їм Іісус:
7: привели ослицю і молодого осла і поклали на них одяг свій, і Він сів поверх нього.
8: Безліч народу розстеляли одяг свій по дорозі, а інші різали гілки з дерев і стелили по дорозі;
9: народ же, що йшов попереду і супроводжував, виголошував: осанна Синові Давидовому! благословен Грядущий в ім'я Господнє! осанна у вишніх!
10: І коли увійшов у Ієрусалим, все місто заметушилось і заговорило: хто Цей?
11: Народ же говорив: Цей є Іісус, Пророк з Назарету Галілейського.
12: І увійшов Іісус у храм Божий і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі, і поперевертав столи міняльників і лави тих, що продавали голубів,
13: і казав їм: написано: дім Мій домом молитви назветься; а ви зробили його вертепом розбійників (Іс. 56,7; Ієр. 7,11).
14: І приступили до Нього в храмі сліпі й криві, і Він зцілив їх.
15: А первосвященники і книжники, бачивши чудеса, які Він сотворив, і дітей, які виголошували в храмі і говорили: осанна Синові Давидовому, – обурились
16: і сказали Йому: чи чуєш, що вони говорять? Іісус відповів їм: так! невже ви ніколи не читали: із уст немовлят і грудних дітей Ти сотворив хвалу? (Пс. 8,3).
17: І, залишивши їх, вийшов геть з міста у Віфанію і пробув там ніч.
18: Вранці ж, повертаючись у місто, зголоднів;
19: і, побачивши біля дороги одну смоковницю, підійшов до неї і, нічого не знайшовши на ній, крім самого листя, говорить їй: хай не буде надалі від тебе плоду повік. І смоковниця відразу всохла.
20: Побачивши це, учні здивувались і говорили: як це відразу всохла смоковниця?
21: Іісус же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам, якщо будете мати віру і не матимете сумніву, то не тільки зробите те, що зроблено із смоковницею, але, якщо і горі цій скажете: піднімись і кинься в море,– буде;
22: і все, чого попросите в молитві з вірою, отримаєте.
23: І коли Він прийшов у храм і навчав, приступили до Нього первосвященники і старійшини народу і сказали: якою владою Ти це робиш? і хто Тобі дав таку владу?
24: Іісус сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне; якщо про те скажете Мені, то і Я вам скажу, якою владою це роблю;
25: хрещення Іоаннове звідки було: з небес, чи від людей? Вони ж міркували між собою: якщо скажемо: з небес, то Він скаже нам: чому ж ви не повірили йому?
26: а якщо сказати: від людей, то боїмось народу, бо всі мають Іоанна за пророка.
27: І відповіли Іісусові: не знаємо. Сказав їм і Він: і Я вам не скажу, якою владою це роблю.
28: А як вам здається? В одного чоловіка було два сини; і він, підійшовши до першого, сказав: сину! піди сьогодні роби у винограднику моєму.
29: Але той сказав у відповідь: не хочу; а згодом, розкаявшись, пішов.
30: І, підійшовши до другого, він сказав те саме. Цей сказав у відповідь: іду, господарю, і не пішов.
31: Котрий з двох виконав волю батька? Кажуть Йому: перший. Іісус говорить їм: істинно кажу вам, що митарі й блудниці поперед вас йдуть у Царство Боже,
32: бо прийшов до вас Іоанн Хреститель дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митарі та блудниці повірили йому; ви ж, і бачивши це, не розкаялися потім, щоб повірити йому.
33: Вислухайте іншу притчу. Був один господар дому, котрий посадив виноградник і обніс його огорожею, викопав в ньому виностік, збудував башту і, віддавши його виноградарям, відлучився.
34: Коли ж наблизився час плодів, він послав своїх слуг до виноградарів взяти свої плоди;
35: виноградарі, схопивши слуг його, одного побили, другого вбили, а іншого побили камінням.
36: Знову послав він інших слуг, більше, ніж спочатку; і з ними вчинили так само.
37: Наостанок послав він до них свого сина, кажучи: посоромляться сина мого.
38: Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: це спадкоємець; ходімо уб'ємо його і заволодіємо спадщиною його.
39: І, схопивши його, вивели геть з виноградника і вбили.
40: Отже, коли прийде господар виноградника, що він зробить з цими виноградарями?
41: Говорять Йому: злочинців цих віддасть злій смерті, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які будуть віддавати йому плоди у свій час.
42: Іісус говорить їм: невже ви ніколи не читали в Писанні: камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним? Це від Господа, і є дивне в очах наших? (Пс. 117,22–23).
43: Тому кажу вам, що відніметься від вас Царство Боже і дане буде народові, який приносить плоди його;
44: і той, хто впаде на камінь цей, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздавить.
45: І, слухаючи притчі Його, первосвященники і фарисеї зрозуміли, що Він про них говорить,
46: і намагались схопити Його, але побоялись народу, бо Його вважали за Пророка.