Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Коли минуло шість днів, Іісус взяв Петра, Якова та Іоанна, брата його, і вивів їх на високу гору одних,
2: і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло.
3: І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4: При цьому Петро сказав Іісусові: Господи! добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі.
5: Коли він ще говорив це, хмара світла осінила їх, і ось, голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління; Його слухайте.
6: І, почувши, учні впали ниць і дуже злякались.
7: Але Іісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся.
8: Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, крім одного Іісуса.
9: І коли вони сходили з гори, Іісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10: І спитали Його учні Його: чому ж книжники говорять, що Іллі належить прийти раніше?
11: Іісус сказав їм у відповідь: так, Ілля має прийти раніше і все приготувати;
12: але кажу вам, що Ілля вже прийшов і його не впізнали, а обійшлися з ним, як хотіли; так і Син Людський постраждає від них.
13: Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Іоанна Хрестителя.
14: Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна,
15: сказав: Господи! помилуй сина мого; він у час нового місяця біснується і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь і часто у воду;
16: я приводив його до учнів Твоїх, та вони не змогли зцілити його.
17: Іісус же, відповідаючи, сказав: о, роде невірний і розбещений! доки буду з вами? доки терпітиму вас? приведіть його до Мене сюди.
18: І заборонив йому Іісус, і біс вийшов з нього; і отрок видужав у ту ж мить.
19: Тоді учні, підійшовши до Іісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його?
20: Іісус же сказав їм: через невір'я ваше; бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: «перейди звідси туди», і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас;
21: цей же рід виганяється тільки молитвою і постом.
22: Під час перебування їх у Галілеї, Іісус сказав їм: Син Людський буде виданий в руки людські,
23: і вб'ють Його, і на третій день воскресне. І вони дуже засмутилися.
24: Коли ж вони прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дідрахм і сказали: чи не дасть Учитель ваш дідрахми?
25: Він говорить: так. І коли увійшов він у дім, то Іісус, випередивши його, сказав: як тобі здається, Симоне? царі земні з кого беруть мито або податки: зі своїх синів, чи з чужих?
26: Петро говорить Йому: з чужих. Іісус сказав йому: отож сини вільні;
27: але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рота і знайдеш статир; візьми його і віддай їм за Мене і за себе.
1: Коли минуло шість днів, Іісус взяв Петра, Якова та Іоанна, брата його, і вивів їх на високу гору одних,
2: і преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло.
3: І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4: При цьому Петро сказав Іісусові: Господи! добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі.
5: Коли він ще говорив це, хмара світла осінила їх, і ось, голос з хмари говорить: Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління; Його слухайте.
6: І, почувши, учні впали ниць і дуже злякались.
7: Але Іісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся.
8: Звівши ж очі свої, вони нікого не побачили, крім одного Іісуса.
9: І коли вони сходили з гори, Іісус наказав їм: нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10: І спитали Його учні Його: чому ж книжники говорять, що Іллі належить прийти раніше?
11: Іісус сказав їм у відповідь: так, Ілля має прийти раніше і все приготувати;
12: але кажу вам, що Ілля вже прийшов і його не впізнали, а обійшлися з ним, як хотіли; так і Син Людський постраждає від них.
13: Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Іоанна Хрестителя.
14: Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна,
15: сказав: Господи! помилуй сина мого; він у час нового місяця біснується і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь і часто у воду;
16: я приводив його до учнів Твоїх, та вони не змогли зцілити його.
17: Іісус же, відповідаючи, сказав: о, роде невірний і розбещений! доки буду з вами? доки терпітиму вас? приведіть його до Мене сюди.
18: І заборонив йому Іісус, і біс вийшов з нього; і отрок видужав у ту ж мить.
19: Тоді учні, підійшовши до Іісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його?
20: Іісус же сказав їм: через невір'я ваше; бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: «перейди звідси туди», і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас;
21: цей же рід виганяється тільки молитвою і постом.
22: Під час перебування їх у Галілеї, Іісус сказав їм: Син Людський буде виданий в руки людські,
23: і вб'ють Його, і на третій день воскресне. І вони дуже засмутилися.
24: Коли ж вони прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дідрахм і сказали: чи не дасть Учитель ваш дідрахми?
25: Він говорить: так. І коли увійшов він у дім, то Іісус, випередивши його, сказав: як тобі здається, Симоне? царі земні з кого беруть мито або податки: зі своїх синів, чи з чужих?
26: Петро говорить Йому: з чужих. Іісус сказав йому: отож сини вільні;
27: але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рота і знайдеш статир; візьми його і віддай їм за Мене і за себе.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано-вранці найняти робітників у свій виноградник.
2: І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника;
3: а коли вийшов він коло третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла,
4: і сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і що належатиме, дам вам. Вони пішли.
5: А як вийшов він знову коло шостої і дев'ятої години, зробив те саме.
6: Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла?
7: Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого, і що належатиме, отримаєте.
8: Коли ж настав вечір, господар виноградника говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх до перших.
9: І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10: Ті ж, які прийшли першими, думали, що вони отримають більше, але й вони одержали по динарію;
11: і, отримавши, стали дорікати господареві дому
12: і говорили: ці останні робили одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку.
13: Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною?
14: Візьми своє і йди; я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі;
15: хіба я не вільний у своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне від того, що я добрий?
16: Так будуть останні першими, і перші останніми; бо багато покликаних, та мало вибраних.
17: Йдучи до Ієрусалима, Іісус відкликав по дорозі дванадцять учнів одних і сказав їм:
18: ось, ми йдемо до Ієрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам, і вони засудять Його на смерть;
19: і віддадуть Його язичникам на ганьбу і побиття і розп'яття; і на третій день воскресне.
20: Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми, і, вклоняючись, просила чогось у Нього.
21: Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один по праву сторону, а другий по ліву в Царстві Твоїм.
22: Іісус сказав у відповідь: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я питиму, чи хреститись хрещенням, яким Я хрещуся? Вони кажуть Йому: можемо.
23: І говорить їм: чашу Мою будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститися; а дати сісти у Мене праворуч і ліворуч – не від Мене залежить, а кому уготовано Отцем Моїм.
24: Почувши це, інші десять учнів обурились на двох братів.
25: Іісус же, покликавши їх, сказав: ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі володіють ними;
26: але між вами хай не буде так; а хто хоче між вами бути більшим, хай буде вам слугою;
27: і хто хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом;
28: бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою для викуплення багатьох.
29: І коли виходили вони з Ієрихона, за Ним ішло багато народу.
30: І ось, двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Іісус йде мимо, почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31: Народ же примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32: Іісус, зупинившись, підкликав їх і сказав: чого ви хочете від Мене?
33: Вони говорять Йому: Господи! щоб відкрились очі наші.
34: Іісус же, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.