Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 16
1: І приступили до Нього фарисеї і саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба.
2: Він же сказав їм у відповідь: увечері ви говорите: буде погода, бо небо червоне;
3: і вранці: сьогодні непогода, бо небо багряне. Лицеміри! розпізнавати лице неба ви вмієте, а знамень часу не можете.
4: Рід лукавий і перелюбний знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. І, залишивши їх, відійшов.
5: Переправившись на іншу сторону, учні Його забули взяти хлібів.
6: Іісус сказав їм: пильнуйте, бережіться закваски фарисейської та саддукейської.
7: Вони ж міркували в собі і говорили: це значить, що хлібів ми не взяли.
8: Зрозумівши те, Іісус сказав їм: що помишляєте в собі, маловірні, що хлібів не взяли?
9: Хіба ще не розумієте і не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч чоловік, і скільки кошиків ви набрали?
10: ні про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви набрали?
11: як не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: бережіться закваски фарисейської та саддукейської?
12: Тоді вони зрозуміли, що Він говорив їм берегтися не хлібної закваски, а вчення фарисейського та саддукейського.
13: Коли Іісус прийшов в країни Кесарії Филипової, то запитував учнів Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського?
14: Вони сказали: одні за Іоанна Хрестителя, другі за Іллю, інші ж за Ієремію, або за одного з пророків.
15: Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте?
16: Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти – Христос, Син Бога Живого.
17: Тоді Іісус сказав йому у відповідь: блаженний ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і кров відкрили тобі це, а Отець Мій, Котрий є на небесах;
18: і Я кажу тобі: ти Петро, і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її;
19: і дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв'яжеш на землі, те буде зв'язане на небесах, і що розв'яжеш на землі, те буде розв'язане на небесах.
20: Тоді Іісус наказав учням Своїм, щоб нікому не говорили, що Він є Христос.
21: З того часу Іісус почав відкривати Своїм учням, що Йому належить іти до Ієрусалима і багато постраждати від старійшин і первосвященників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.
22: І, відкликавши Його, Петро почав перечити Йому: будь милостивий до Себе, Господи! хай, не буде цього з Тобою!
23: Він же, обернувшись, сказав Петрові: відійди від Мене, сатана! ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське.
24: Тоді Іісус сказав учням Своїм: якщо хто хоче йти за Мною, зречись себе, і візьми хрест свій, і йди за Мною,
25: бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, той знайде її;
26: яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? або який дасть викуп людина за душу свою?
27: бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з Ангелами Своїми і тоді воздасть кожному по ділах його.
28: Істинно кажу вам: є деякі з тих, що стоять тут, які не вкусять смерті, як уже побачать Сина Людського, грядущого в Царстві Своїм.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 24
1: І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
2: Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
3: Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
4: Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас,
5: бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.
6: Також почуєте про війни й воєнні чутки. Дивіться, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець;
7: бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями;
8: усе ж це – початок хвороб.
9: Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім'я Моє;
10: і тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
11: і багато лжепророків повстане і багатьох спокусять;
12: і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов;
13: хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
14: І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світі, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець.
15: Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці (хто читає, хай розуміє),
16: тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;
17: і хто на покрівлі, той хай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
18: і хто на полі, той хай не вертається назад взяти одежу свою.
19: Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
20: Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша зимою або в суботу,
21: бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині, і не буде.
22: І якби не скоротились ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних скоротяться ті дні.
23: Тоді, якщо хто скаже вам: «ось, тут Христос», або «там», – не вірте.
24: Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і вибраних.
25: Ось, Я наперед сказав вам.
26: Отже, коли скажуть вам: «ось, Він у пустині»,– не виходьте; «ось, Він у потайних кімнатах»,– не вірте;
27: бо, як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського;
28: бо, де буде труп, там зберуться орли.
29: І раптом, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються;
30: тоді з'явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних з силою і славою великою;
31: і пошле Ангелів Своїх з трубою громогласною; і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх.
32: Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м'яке і пускає листя, то знаєте, що близько літо;
33: так, коли ви побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
34: Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде;
35: небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть.
36: Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один;
37: але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського:
38: бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
39: і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського;
40: тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться;
41: дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.
42: Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.
43: Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
44: Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.
45: Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46: Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так;
47: істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
48: Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
49: і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п'яницями,–
50: то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає,
51: і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.