Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Матфея святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: І покликавши дванадцять учнів Своїх, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і зціляти всяку хворобу і всяку неміч.
2: Дванадцяти ж Апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв і Іоанн, брат його,
3: Филип і Варфоломій, Фома і Матфей митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фаддеєм,
4: Симон Кананіт та Іуда Іскаріот, котрий і зрадив Його.
5: Цих дванадцятьох послав Іісус і заповів їм, говорячи: на шлях до язичників не ходіть, і в місто Самарянське не входьте;
6: а йдіть краще до загиблих овець дому Ізраїлевого;
7: ходячи ж, проповідуйте, що наблизилось Царство Небесне;
8: хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; як дар одержали, як дар давайте.
9: Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді в пояси свої,
10: ні торбини на дорогу, ні двох одеж, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї.
11: В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не вийдете;
12: а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому;
13: і якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде достойний, то мир ваш до вас повернеться.
14: А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших;
15: істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській в день судний, ніж місту тому.
16: Ось, Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отож будьте мудрі, як змії, і прості, як голуби.
17: Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас,
18: і поведуть вас до правителів і царів за Мене на свідчення перед ними та язичниками.
19: Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати,
20: бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас.
21: Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків, і уб'ють їх;
22: і будуть вас ненавидіти всі за ім'я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасеться.
23: Коли ж гонитимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
24: Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого.
25: Досить для учня, щоб він був, як учитель його, і для слуги, щоб він був, як господар його. Якщо господаря дому назвали веєльзевулом, то чи не тим більше домашніх його?
26: Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, що не стало б відомим.
27: Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях.
28: І не бійтесь тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу і тіло погубити в геєні.
29: Чи не дві малі пташки продаються за один ассарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого;
30: у вас же і волосся на голові все пораховано;
31: не бійтеся ж: ви кращі за багатьох малих пташок.
32: Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним;
33: а хто зречеться Мене перед людьми, зречусь того і Я перед Отцем Моїм Небесним.
34: Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч,
35: бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір'ю її, і невістку із свекрухою її.
36: І вороги людині – домашні її.
37: Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене;
38: і хто не бере хреста свого і йде слідом за Мною, той недостойний Мене.
39: Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загубить душу свою заради Мене, збереже її.
40: Хто вас приймає, той приймає Мене, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене;
41: хто приймає пророка в ім'я пророка, одержить нагороду пророка; і хто приймає праведника в ім'я праведника, одержить нагороду праведника.
42: І хто напоїть одного з малих цих тільки чашею холодної води, в ім'я учня, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 11
1: І коли Іісус закінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, перейшов звідти учити й проповідувати в містах їхніх.
2: Іоанн же, почувши в темниці про діла Христові, послав двох з учнів своїх
3: сказати Йому: чи Ти Той, Котрий має прийти, чи нам іншого чекати?
4: І сказав їм Іісус у відповідь: підіть та розкажіть Іоаннові, що чуєте і бачите:
5: сліпі прозрівають і криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і убогі благовіствують;
6: і блаженний той, хто не спокуситься про Мене.
7: Коли ж вони пішли, Іісус почав говорити народові про Іоанна: на що дивитися ходили ви в пустиню? чи на тростину, що вітер колише?
8: На що ж дивитись ходили ви? чи на людину, вдягнену в м'який одяг? Ті, що носять м'який одяг, в палацах царських перебувають.
9: На що ж дивитись ходили ви? на пророка? Так, кажу вам, і більше пророка.
10: Бо він той, про якого написано: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
11: Істинно кажу вам: з народжених жінками не було більшого за Іоанна Хрестителя; але менший в Царстві Небесному більший за нього.
12: Від днів же Іоанна Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,
13: бо всі пророки і закон провіщали до Іоанна.
14: І коли хочете знати, він є Ілля, що має прийти.
15: Хто має вуха слухати, хай слухає!
16: Але кому уподібню рід цей? Він подібний до дітей, що сидять на вулиці і, звертаючись до своїх товаришів,
17: кажуть: ми грали вам на сопілках, і ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, і ви не ридали.
18: Бо прийшов Іоанн, який не їсть, не п'є; і кажуть: в ньому біс.
19: Прийшов Син Людський, Який їсть і п'є, і кажуть: ось чоловік, котрий любить їсти й пити вино, друг митарів і грішників. І оправдана премудрість чадами її.
20: Тоді Іісус почав докоряти містам, у яких найбільше явлено було чудес Його, за те, що вони не покаялись:
21: горе тобі, Хоразине! горе тобі, Віфсаїдо! бо якби у Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то вони б давно покаялись у веретищі й попелі.
22: Але кажу вам: Тиру й Сидону відрадніше буде в день суду, ніж вам.
23: І ти, Капернауме, що піднісся до неба, спадеш до пекла, бо якби в Содомі сталися чудеса, що явлені були в тобі, то зостався б він до цього дня;
24: але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день суду, ніж тобі.
25: В той час, продовжуючи далі, Іісус сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв це від мудрих і розумних і відкрив те дітям,
26: так, Отче! бо таке було Твоє благовоління.
27: Усе Мені передано Отцем Моїм, і ніхто не знає Сина, крім Отця; і Отця ніхто не знає, крім Сина, і кому Син хоче відкрити.
28: Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас;
29: візьміть іго Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим;
30: бо іго Моє добре, і тягар Мій легкий.
1: І коли Іісус закінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, перейшов звідти учити й проповідувати в містах їхніх.
2: Іоанн же, почувши в темниці про діла Христові, послав двох з учнів своїх
3: сказати Йому: чи Ти Той, Котрий має прийти, чи нам іншого чекати?
4: І сказав їм Іісус у відповідь: підіть та розкажіть Іоаннові, що чуєте і бачите:
5: сліпі прозрівають і криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і убогі благовіствують;
6: і блаженний той, хто не спокуситься про Мене.
7: Коли ж вони пішли, Іісус почав говорити народові про Іоанна: на що дивитися ходили ви в пустиню? чи на тростину, що вітер колише?
8: На що ж дивитись ходили ви? чи на людину, вдягнену в м'який одяг? Ті, що носять м'який одяг, в палацах царських перебувають.
9: На що ж дивитись ходили ви? на пророка? Так, кажу вам, і більше пророка.
10: Бо він той, про якого написано: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
11: Істинно кажу вам: з народжених жінками не було більшого за Іоанна Хрестителя; але менший в Царстві Небесному більший за нього.
12: Від днів же Іоанна Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,
13: бо всі пророки і закон провіщали до Іоанна.
14: І коли хочете знати, він є Ілля, що має прийти.
15: Хто має вуха слухати, хай слухає!
16: Але кому уподібню рід цей? Він подібний до дітей, що сидять на вулиці і, звертаючись до своїх товаришів,
17: кажуть: ми грали вам на сопілках, і ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, і ви не ридали.
18: Бо прийшов Іоанн, який не їсть, не п'є; і кажуть: в ньому біс.
19: Прийшов Син Людський, Який їсть і п'є, і кажуть: ось чоловік, котрий любить їсти й пити вино, друг митарів і грішників. І оправдана премудрість чадами її.
20: Тоді Іісус почав докоряти містам, у яких найбільше явлено було чудес Його, за те, що вони не покаялись:
21: горе тобі, Хоразине! горе тобі, Віфсаїдо! бо якби у Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то вони б давно покаялись у веретищі й попелі.
22: Але кажу вам: Тиру й Сидону відрадніше буде в день суду, ніж вам.
23: І ти, Капернауме, що піднісся до неба, спадеш до пекла, бо якби в Содомі сталися чудеса, що явлені були в тобі, то зостався б він до цього дня;
24: але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день суду, ніж тобі.
25: В той час, продовжуючи далі, Іісус сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв це від мудрих і розумних і відкрив те дітям,
26: так, Отче! бо таке було Твоє благовоління.
27: Усе Мені передано Отцем Моїм, і ніхто не знає Сина, крім Отця; і Отця ніхто не знає, крім Сина, і кому Син хоче відкрити.
28: Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас;
29: візьміть іго Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим;
30: бо іго Моє добре, і тягар Мій легкий.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 12
1: У той час проходив Іісус в суботу засіяними ланами; учні ж Його зголодніли і почали зривати колоски і їсти.
2: Фарисеї, побачивши це, сказали Йому: ось учні Твої роблять, чого не годиться робити в суботу.
3: Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
4: Як він увійшов у храм Божий і їв хліби предложення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним священникам?
5: Або, хіба ви не читали в законі, що по суботах священники в храмі порушують суботу, однак невинні?
6: Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму;
7: коли б ви знали, що значить: милості хочу, а не жертви (Ос. 6,6), то не осудили б невинних,
8: бо Син Людський є господар і суботи.
9: І, відійшовши звідти, увійшов Він у їхню синагогу.
10: І ось, був там чоловік, що мав суху руку. І спитали Іісуса, щоб звинуватити Його: чи можна зціляти в суботи?
11: Він же сказав їм: хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її?
12: Наскільки ж людина краща вівці! Отож можна в суботи творити добро.
13: Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здорова, як і друга.
14: Фарисеї ж, вийшовши, радились проти Нього, як би погубити Його. Але Іісус, дізнавшись, пішов звідти.
15: І пішло за Ним багато народу, і Він зцілив їх усіх
16: і заборонив їм розголошувати про Нього,
17: щоб справдилось сказане Ісаією пророком, який говорить:
18: Це Отрок Мій, Котрого Я обрав, Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього і провістить народам суд;
19: не буде суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на вулицях голосу Його;
20: тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги;
21: і на ім'я Його уповатимуть народи (Іс. 42,1–4).
22: Тоді привели до Нього біснуватого сліпого і німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити.
23: І дивувався весь народ і говорив: чи не Цей є Христос, син Давидів?
24: А фарисеї, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як силою веєльзевула, князя бісівського.
25: Але Іісус, знаючи думки їхні, сказав їм: усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться; і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть.
26: І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився в собі, як же встоїть царство його?
27: І якщо Я силою веєльзевула виганяю бісів, то чиєю силою виганяють сини ваші? Тому вони будуть вам суддями.
28: Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то досягло до вас Царство Боже.
29: Або, як може хто увійти в дім сильного та пограбувати його речі, якщо спершу не зв'яже сильного? І тоді розграбує дім його.
30: Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує.
31: Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, а хула на Духа не проститься людям;
32: коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому; якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.
33: Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається по плоду.
34: Породження єхиднині! як ви можете говорити добре, будучи злими? Бо від повноти серця говорять уста.
35: Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле.
36: Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь в день суду:
37: бо за слова свої будеш виправданий і за слова свої будеш осуджений.
38: Тоді дехто з книжників і фарисеїв сказали: Учителю! хотілося б побачити нам від Тебе знамення.
39: Але Він сказав їм у відповідь: рід лукавий і перелюбний шукає знамення; і знамення не дасться Йому, крім знамення Іони пророка;
40: бо як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі.
41: Ніневітяни встануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись після проповіді Іониної; а ось тут Більший від Іони.
42: Цариця південна встане на суд з родом цим і осудить його, бо вона приходила з краю землі послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона.
43: Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає по безводних місцях, шукаючи спокою, і не знаходить;
44: тоді каже: повернуся в дім мій, звідки я вийшов. Та, прийшовши, знаходить його незайнятим, заметеним і прибраним;
45: тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших за себе, і, ввійшовши, живуть там; і буває для тієї людини останнє гірше першого. Так буде і з цим злим родом.
46: Коли ж Він ще говорив до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
47: І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою.
48: Він же відповів тому, що говорив до Нього: хто Мати Моя? і хто брати Мої?
49: І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
50: бо, хто виконуватиме волю Отця Мого Небесного, той Мені брат, і сестра, і мати.
← попередній розділнаступний розділ →