Від Марка святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: І прийшли на інший берег моря, в країну Гадаринську.
2: І коли вийшов Він з човна, зразу зустрів Його чоловік, який вийшов з гробів і мав нечистого духа,
3: він жив у гробах, і ніхто не міг його зв'язати, навіть ланцюгами,
4: бо багато разів він був скутий кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його;
5: завжди, вночі та вдень, у гробах і горах, кричав він та бився об каміння;
6: побачивши ж Іісуса здалеку, прибіг і поклонився Йому,
7: і, скрикнувши гучним голосом, сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
8: Бо Іісус сказав йому: вийди, душе нечистий, з цього чоловіка.
9: І спитав його: як твоє ім'я? І він сказав у відповідь: легіон ім'я моє, бо нас багато.
10: І багато просили Його, щоб не висилав їх геть з країни тієї.
11: Паслось же там біля гори велике стадо свиней.
12: І просили Його всі біси, кажучи: пошли нас у свиней, щоб нам увійти в них.
13: Іісус відразу дозволив їм. І, вийшовши, нечисті духи увійшли в свиней; і кинулось стадо з кручі в море, а їх було близько двох тисяч; і потонули в морі.
14: Пастухи ж свиней побігли і розказали у місті та в селах. І жителі вийшли подивитись, що сталося.
15: Приходять до Іісуса і бачать, що той, що біснувався, в якому був легіон, сидить і одягнений, і при здоровому розумі; і злякалися.
16: Очевидці ж розказали їм про те, як це сталося з біснуватим, і про свиней.
17: І почали благати Його, щоб відійшов від околиць їхніх.
18: І коли Він увійшов у човен, той, що біснувався, просив Його, щоб бути з Ним.
19: Але Іісус не дозволив йому, а сказав: йди додому до своїх і розкажи їм, що сотворив з тобою Господь і як помилував тебе.
20: І пішов, і почав проповідувати у Десятиградді про те, що сотворив з ним Іісус; і всі дивувалися.
21: Коли Іісус знову переправився в човні на той бік, зібралось до Нього багато народу; Він був біля моря.
22: І ось, приходить один з начальників синагоги, на ім'я Іаір, і, побачивши Його, падає до ніг Його
23: і дуже благає Його, кажучи: дочка моя при смерті; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і зосталася жива.
24: Іісус пішов з ним. За Ним йшло багато народу, і тиснули на Нього.
25: Якась жінка, що хворіла на кровотечу дванадцять років,
26: багато потерпіла від багатьох лікарів, і витратила все, що було в неї, і не отримала ніякої користі, але їй ще погіршало,–
27: почувши про Іісуса, підійшла ззаду в народі і доторкнулась до одежі Його,
28: бо говорила: якщо доторкнусь хоч до одежі Його, то видужаю.
29: І зразу припинилась у неї кровотеча; і вона відчула в тілі, що зцілилася від недуги.
30: У той же час Іісус, відчувши Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, повернувся в народі і сказав: хто доторкнувся до одежі Моєї?
31: Учні сказали Йому: Ти бачиш, що народ тисне на Тебе, і говориш: хто доторкнувся до Мене?
32: Але Він дивився довкола, щоб бачити ту, яка зробила це.
33: Жінка ж, знаючи, що з нею сталося, зі страхом і трепетом підійшла, впала перед Ним і сказала Йому всю правду.
34: Він же сказав їй: дочко! віра твоя спасла тебе; іди з миром і будь здорова від недуги твоєї.
35: Коли Він ще говорив це, приходять від начальника синагоги і кажуть: дочка твоя померла; чого ще турбуєш Учителя?
36: Але Іісус, почувши ці слова, зразу говорить начальникові синагоги: не бійся, тільки віруй.
37: І не дозволив нікому йти за Собою, крім Петра, Якова та Іоанна, брата Якова.
38: Приходить у дім начальника синагоги і бачить збентеження і тих, що плакали та дуже голосили.
39: І, увійшовши, говорить їм: чого бентежитесь і плачете? дівчина не вмерла, а спить.
40: І сміялися з Нього. Він же, виславши всіх, бере з Собою батька й матір дівчини і тих, що були з Ним, і входить туди, де лежала дівчина.
41: І, взявши дівчину за руку, каже їй: «таліфа кумі», що значить: дівчино, тобі кажу, встань.
42: В ту ж мить дівчина встала і почала ходити, бо була років дванадцяти. І всі, хто бачив, дуже здивувалися.
43: І Він суворо наказав їм, щоб ніхто про це не знав, і сказав, щоб дали їй їсти.

наступний розділ →

Розділ 1
1: Початок Євангелія Іісуса Христа, Сина Божого,
2: як написано у пророків: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
3: Глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Іс. 40,3).
4: Явився Іоанн, який хрестив у пустині і проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.
5: І виходили до нього вся країна Іудейська і ієрусалимляни; і всі хрестились від нього в річці Іордані, сповідаючи гріхи свої.
6: Іоанн же носив одежу з верблюжого волосу і пояс шкіряний на чреслах своїх, і їв акриди та дикий мед.
7: І проповідував, кажучи: за мною йде Сильніший мене, в Якого я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінь взуття Його;
8: я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.
9: І сталось у ті дні, прийшов Іісус із Назарета Галілейського і хрестився від Іоанна в Іордані.
10: І коли виходив з води, зараз же побачив Іоанн небеса, що розкривалися, і Духа, Котрий сходив на Нього, як голуб.
11: І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління.
12: Негайно після того Дух веде Його в пустиню.
13: І пробув Він там у пустині сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звірами; і Ангели служили Йому.
14: Після того ж, як виданий був Іоанн, прийшов Іісус до Галілеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого
15: і кажучи, що настав час і наблизилось Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє.
16: Проходячи ж біля моря Галілейського, побачив Симона і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалки.
17: І сказав їм Іісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей.
18: І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним.
19: І, пройшовши звідти трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоанна, брата його, які також у човні лагодили сіті;
20: і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з робітниками, пішли за Ним.
21: І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав.
22: І дивувалися вченню Його, бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники.
23: У їхній синагозі був чоловік, одержимий духом нечистим, і закричав:
24: облиш, що Тобі до нас, Іісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
25: Але Іісус заборонив йому, кажучи: замовкни і вийди з нього.
26: Тоді дух нечистий, стряснувши його і скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього.
27: І вжахнулися всі, так що один одного питали: що це? що це за нове вчення, що Він і духам нечистим наказує владно і вони слухають Його?
28: І швидко розійшлися про Нього чутки по всій окрузі Галілейській.
29: Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до дому Симона і Андрія, з Яковом та Іоанном.
30: Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї.
31: І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зразу ж залишила її, і вона стала служити їм.
32: Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.
33: І все місто зібралось біля дверей.
34: І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос.
35: А вранці, вставши вдосвіта, вийшов і пішов у безлюдне місце, і там молився.
36: Симон і ті, що були з ним, пішли за Ним,
37: і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають.
38: Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов.
39: І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галілеї і виганяв бісів.
40: Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити.
41: Іісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться.
42: Після цього слова проказа зразу ж зійшла з нього, і він став чистим.
43: І, глянувши на нього суворо, негайно відіслав його
44: і сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священникові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, на свідчення їм.
45: А він, вийшовши, почав розголошувати і розказувати про подію, яка сталася, так що Іісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль.