Від Марка святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Через кілька днів знову прийшов Він до Капернаума; і чути було, що Він у домі.
2: Зразу ж зібралося багато людей, так що вже біля дверей не було місця; і Він говорив їм слово.
3: І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо;
4: і, не маючи можливості наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, прокопавши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.
5: Іісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо! прощаються тобі гріхи твої.
6: Тут сиділи деякі з книжників і помишляли в серцях своїх:
7: що Він так богохульствує? хто може прощати гріхи, крім одного Бога?
8: Іісус, відразу дізнавшись духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших?
9: Що легше? чи сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?
10: Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– говорить розслабленому:
11: тобі кажу: встань, візьми постіль твою і йди до дому твого.
12: Він зразу ж встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи нічого такого ми не бачили.
13: І вийшов Іісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і Він учив їх.
14: Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів біля митниці, і сказав йому: йди за Мною. І він, вставши, пішов за Ним.
15: І коли Іісус возлежав у домі його, возлежали з Ним і учні Його і багато митарів та грішників: бо багато їх було, і вони йшли за Ним.
16: Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили учням Його: як це Він їсть і п'є з митарями і грішниками?
17: Почувши це, Іісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, а хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
18: Учні Іоаннові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоаннові та фарисейські постять, а Твої учні не постять?
19: І сказав їм Іісус: чи можуть постити сини чертогу шлюбного, коли з ними наречений? Доки з ними наречений, не можуть постити.
20: Прийдуть же дні, коли відбереться від них наречений, і тоді поститимуть у ті дні.
21: Ніхто до старої одежі не пришиває латки з нової тканини: інакше нове пришите віддере від старого, і дірка буде ще гірша.
22: І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.
23: І довелось Йому в суботу проходити засіяними полями; і учні Його дорогою почали рвати колоски.
24: І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити?
25: Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, зголоднів сам і ті, що були з ним?
26: Як увійшов він у дім Божий за первосвященника Авіафара і їв хліби предложення, яких не повинен їсти ніхто, крім священників, і дав тим, що були з ним?
27: І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи;
28: тому Син Людський є господар і суботи.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І знов прийшов до синагоги. Там був чоловік, який мав усохлу руку.
2: І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3: Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
4: А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубити? Вони ж мовчали.
5: І, глянувши на них з гнівом, сумуючи про жорстокість сердець їхніх, говорить тому чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
6: Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
7: Але Іісус з учнями Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галілеї, Іудеї,
8: Ієрусалима, Ідумеї та з-за Іордану. І ті, що живуть в околицях Тиру та Сидону, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
9: І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
10: Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидались до Нього, щоб торкнутись Його.
11: І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
12: Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
13: Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14: І вибрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
15: і щоб вони мали владу зціляти від недугів і виганяти бісів;
16: і поставив Симона, давши йому ім'я Петро,
17: Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата Якова, давши їм імена Воанергес, тобто «сини громові»,
18: Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фаддея, Симона Кананіта
19: та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
20: Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
21: І, почувши, ближні Його пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
22: А книжники, які прийшли з Ієрусалима, говорили, що Він має в Собі веєльзевула і що виганяє бісів силою бісівського князя.
23: І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
24: Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те;
25: і якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той;
26: і якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
27: Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніше не зв'яже сильного, і тоді розграбує дім його.
28: Істинно кажу вам: простяться синам людським всі гріхи та хула, якими б вони не хулили;
29: але хто буде хулити Духа Святого, тому не буде прощення довіку, а підлягає він вічному осудженню.
30: Це сказав Він, тому що говорили: в Ньому нечистий дух.
31: Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
32: Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось, Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої, надворі, питають Тебе.
33: І відповідав їм: хто мати Моя і брати Мої?
34: І, оглянувши сидячих навколо Себе, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
35: бо хто творитиме волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати.