Від Марка святе благовіствування

наступний розділ →

Розділ 1
1: Початок Євангелія Іісуса Христа, Сина Божого,
2: як написано у пророків: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
3: Глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Іс. 40,3).
4: Явився Іоанн, який хрестив у пустині і проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.
5: І виходили до нього вся країна Іудейська і ієрусалимляни; і всі хрестились від нього в річці Іордані, сповідаючи гріхи свої.
6: Іоанн же носив одежу з верблюжого волосу і пояс шкіряний на чреслах своїх, і їв акриди та дикий мед.
7: І проповідував, кажучи: за мною йде Сильніший мене, в Якого я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінь взуття Його;
8: я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.
9: І сталось у ті дні, прийшов Іісус із Назарета Галілейського і хрестився від Іоанна в Іордані.
10: І коли виходив з води, зараз же побачив Іоанн небеса, що розкривалися, і Духа, Котрий сходив на Нього, як голуб.
11: І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління.
12: Негайно після того Дух веде Його в пустиню.
13: І пробув Він там у пустині сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звірами; і Ангели служили Йому.
14: Після того ж, як виданий був Іоанн, прийшов Іісус до Галілеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого
15: і кажучи, що настав час і наблизилось Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє.
16: Проходячи ж біля моря Галілейського, побачив Симона і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалки.
17: І сказав їм Іісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей.
18: І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним.
19: І, пройшовши звідти трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоанна, брата його, які також у човні лагодили сіті;
20: і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з робітниками, пішли за Ним.
21: І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав.
22: І дивувалися вченню Його, бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники.
23: У їхній синагозі був чоловік, одержимий духом нечистим, і закричав:
24: облиш, що Тобі до нас, Іісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
25: Але Іісус заборонив йому, кажучи: замовкни і вийди з нього.
26: Тоді дух нечистий, стряснувши його і скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього.
27: І вжахнулися всі, так що один одного питали: що це? що це за нове вчення, що Він і духам нечистим наказує владно і вони слухають Його?
28: І швидко розійшлися про Нього чутки по всій окрузі Галілейській.
29: Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до дому Симона і Андрія, з Яковом та Іоанном.
30: Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї.
31: І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зразу ж залишила її, і вона стала служити їм.
32: Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.
33: І все місто зібралось біля дверей.
34: І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос.
35: А вранці, вставши вдосвіта, вийшов і пішов у безлюдне місце, і там молився.
36: Симон і ті, що були з ним, пішли за Ним,
37: і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають.
38: Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов.
39: І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галілеї і виганяв бісів.
40: Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити.
41: Іісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться.
42: Після цього слова проказа зразу ж зійшла з нього, і він став чистим.
43: І, глянувши на нього суворо, негайно відіслав його
44: і сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священникові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, на свідчення їм.
45: А він, вийшовши, почав розголошувати і розказувати про подію, яка сталася, так що Іісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: І знов прийшов до синагоги. Там був чоловік, який мав усохлу руку.
2: І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3: Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
4: А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубити? Вони ж мовчали.
5: І, глянувши на них з гнівом, сумуючи про жорстокість сердець їхніх, говорить тому чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
6: Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
7: Але Іісус з учнями Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галілеї, Іудеї,
8: Ієрусалима, Ідумеї та з-за Іордану. І ті, що живуть в околицях Тиру та Сидону, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
9: І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
10: Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидались до Нього, щоб торкнутись Його.
11: І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
12: Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
13: Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14: І вибрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
15: і щоб вони мали владу зціляти від недугів і виганяти бісів;
16: і поставив Симона, давши йому ім'я Петро,
17: Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата Якова, давши їм імена Воанергес, тобто «сини громові»,
18: Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фаддея, Симона Кананіта
19: та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
20: Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
21: І, почувши, ближні Його пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
22: А книжники, які прийшли з Ієрусалима, говорили, що Він має в Собі веєльзевула і що виганяє бісів силою бісівського князя.
23: І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
24: Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те;
25: і якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той;
26: і якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
27: Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніше не зв'яже сильного, і тоді розграбує дім його.
28: Істинно кажу вам: простяться синам людським всі гріхи та хула, якими б вони не хулили;
29: але хто буде хулити Духа Святого, тому не буде прощення довіку, а підлягає він вічному осудженню.
30: Це сказав Він, тому що говорили: в Ньому нечистий дух.
31: Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
32: Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось, Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої, надворі, питають Тебе.
33: І відповідав їм: хто мати Моя і брати Мої?
34: І, оглянувши сидячих навколо Себе, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
35: бо хто творитиме волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати.