Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Марка святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 13
1: І коли виходив Він з храму, один з учнів Його сказав Йому: Учителю! подивись, які камені і які будівлі!
2: Іісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені.
3: І коли Він сидів на горі Єлеонській проти храму, то Петро, і Яків, і Іоанн, і Андрій запитали Його на самоті:
4: скажи нам, коли це буде, і яка ознака, коли все це має статись?
5: Відповідаючи їм, Іісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас,
6: бо багато прийдуть під іменем Моїм і говоритимуть, що це Я; і багатьох спокусять.
7: Коли ж почуєте про війни і про воєнні чутки, не жахайтесь: бо належить цьому бути,– але це ще не кінець.
8: Бо повстане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси місцями, і буде голод і заворушення. Це – початок хвороб.
9: Та ви стежте за собою, бо вас видаватимуть на судилища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас за Мене, для свідчення перед ними.
10: І всім народам раніше повинно бути проповідане Євангеліє.
11: Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дано буде вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий.
12: Видасть же брат брата на смерть, і батько – дітей; і повстануть діти на батьків, і уб'ють їх;
13: і зненавидять вас усі за ім'я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться.
14: Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить (хто читає, хай розуміє), тоді хто буде в Іудеї, хай біжить у гори;
15: а хто на покрівлі, той не сходь у дім і не заходь взяти щось з дому свого;
16: і хто на полі, не вертайся назад взяти одежу свою.
17: Горе вагітним і матерям-годувальницям у ті дні.
18: Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.
19: Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде.
20: І коли б Господь не скоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних, яких Він вибрав, скоротив ті дні.
21: Тоді, якщо хто скаже вам: ось, тут Христос, або: ось там,– не вірте.
22: Бо встануть лжехристи і лжепророки, і дадуть знамення і чудеса, щоб спокусити, якщо можливо, і вибраних.
23: Ви ж бережіться. Ось, Я наперед сказав вам усе.
24: Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла,
25: і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться.
26: Тоді побачать Сина Людського, грядущого на хмарах, з силою і славою великою.
27: І тоді Він пошле Своїх Ангелів і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.
28: Від смоковниці візьміть подобу: коли гілки її стають вже м'які й пускають листя, то знаєте, що близько літо.
29: Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях.
30: Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.
31: Небо й земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
32: Про день же той, або час, ніхто не знає, ні Ангели небесні, ні Син, а тільки Отець.
33: Пильнуйте, будьте насторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей.
34: Подібно до того, коли чоловік, відходячи в дорогу і залишаючи свій дім, дав владу слугам своїм, і кожному своє діло, і наказав воротареві пильнувати,
35: отож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці;
36: щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали.
37: А що кажу вам, кажу всім: пильнуйте.
← попередній розділнаступний розділ →