...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Марка святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 11
1: Коли наблизились до Ієрусалима, до Віффагії та Віфанії, до гори Єлеонської, Іісус посилає двох з учнів Своїх
2: і говорить їм: підіть у селище, яке прямо перед вами; і як тільки ввійдете в нього, зараз же знайдете прив'язаного молодого осла, на якого ніхто з людей не сідав; відв'язавши його, приведіть.
3: І якщо хто скаже вам: що це ви робите? – відповідайте, що він потрібний Господу; і відразу пошле його сюди.
4: Вони пішли і знайшли молодого осла, прив'язаного на вулиці біля воріт, і відв'язали його.
5: І деякі з тих, що там стояли, говорили їм: що робите? навіщо відв'язуєте осля?
6: Вони відповідали їм, як звелів Іісус; і ті відпустили їх.
7: І привели осля до Іісуса; і поклали на нього одяг свій; Іісус сів на нього.
8: Багато ж людей стелили свій одяг по дорозі; а інші різали гілки з дерев і встеляли ними дорогу.
9: І ті, які йшли попереду Нього, і ті, які супроводжували Його, вигукували: осанна! благословен, Хто йде в ім'я Господнє!
10: Благословенне грядуще в ім'я Господа царство отця нашого Давида! осанна у вишніх!
11: І ввійшов Іісус в Ієрусалим і в храм; і, оглянувши все, оскільки час уже був пізній, пішов з дванадцятьма до Віфанії.
12: На другий день, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів;
13: і, побачивши здалеку смоковницю, вкриту листям, пішов, чи не знайде чого на ній; але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не настав час для збирання смокв.
14: І сказав їй Іісус: віднині хай ніхто не споживає твоїх плодів довіку. І чули те учні Його.
15: Прийшли до Ієрусалима. Іісус, увійшовши в храм, почав виганяти тих, що продавали і купували в храмі; і столи міняльників, і лави тих, що продавали голубів, поперекидав;
16: і не дозволяв, щоб хто переніс через храм будь-яку річ.
17: І вчив їх, кажучи: чи не написано: дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? а ви зробили його вертепом розбійників (Іс. 56,7; Ієр 7,11).
18: Почули це книжники і первосвященники і шукали, як би погубити Його, бо боялись Його, тому що весь народ дивувався Його вченню.
19: Коли ж стало пізно, Він вийшов геть з міста.
20: Уранці, проходячи мимо, побачили, що смоковниця всохла до кореня.
21: І, згадавши, Петро сказав Йому: Равві! дивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла.
22: Іісус, відповідаючи, говорить їм:
23: майте віру Божу, бо істинно кажу вам, якщо хто скаже горі цій: підведись і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом,– буде йому, що тільки скаже.
24: Тому кажу вам: усе, чого попросите в молитві, вірте, що одержите,– і буде вам.
25: І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
26: Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.
27: Прийшли знову до Ієрусалима. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященники і книжники, і старійшини
28: і говорили Йому: якою владою Ти це робиш? і хто дав Тобі владу робити це?
29: Іісус сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, відповідайте Мені; тоді і Я скажу вам, якою владою це роблю.
30: Хрещення Іоаннове з небес було чи від людей? відповідайте Мені.
31: Вони міркували між собою: якщо скажемо: з небес, то Він скаже: чому ж ви не повірили йому?
32: а сказати: від людей – боялись народу, бо всі вважали, що Іоанн воістину був пророк.
33: І сказали у відповідь Іісусові: не знаємо. Тоді Іісус сказав їм у відповідь: і Я не скажу вам, якою владою це роблю.
← попередній розділнаступний розділ →