...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 2
1: У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
2: Цей перепис був перший за правління Квірінія Сірією.
3: І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
4: Пішов також і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, в місто Давидове, що зветься Віфлієм, бо він був з дому і роду Давидового,
5: записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
6: Коли ж вони були там, прийшов час родити Їй;
7: і народила Сина Свого Первенця, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
8: У тій стороні були на полі пастухи, які ночували і стерегли отару свою.
9: Раптом з'явився їм Ангел Господній, і слава Господня осіяла їх; злякалися вони страхом великим.
10: І сказав їм Ангел: не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям:
11: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь;
12: і ось вам ознака: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
13: І відразу з'явилося з Ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога і виголошувало:
14: слава у вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління!
15: Коли Ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Віфлієму і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
16: І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
17: Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
18: І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
19: А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
20: Пастухи ж повернулись, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
21: А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Немовля, дали Йому ім'я Іісус, наречене Ангелом до зачаття Його в утробі.
22: І коли настали дні очищення їх за законом Мойсеєвим, принесли Його до Ієрусалима, щоб поставити перед Господом,
23: як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господу,
24: і щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голубенят.
25: Був тоді в Ієрусалимі чоловік, на ім'я Симеон. Він був муж праведний та побожний, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
26: Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
27: І прийшов він, натхненний Духом, у храм. І коли батьки принесли Немовля Іісуса, щоб виконати над Ним законний обряд,
28: він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29: нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
30: бо бачили очі мої спасіння Твоє,
31: яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
32: світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
33: Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
34: І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,–
35: і Тобі Самій меч пройде душу,– щоб відкрились помисли багатьох сердець.
36: Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років,
37: вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.
38: Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі.
39: І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галілеї, в місто своє Назарет.
40: Дитя ж зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрості, і благодать Божа була на Ньому.
41: Щороку батьки Його ходили до Ієрусалима на свято Пасхи.
42: І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Ієрусалима на свято.
43: Як скінчилися дні свята, і вони повертались, Отрок Іісус залишився в Ієрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його,
44: а думали, що Він іде з іншими. Пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих
45: і, не знайшовши Його, повернулись до Ієрусалима, шукаючи Його.
46: Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і запитував їх;
47: усі, хто слухав Його, дивувались розумові і відповідям Його.
48: І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я з великою скорботою шукали Тебе.
49: Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? хіба ви не знали, що Мені повинно бути в тому, що належить Отцю Моєму?
50: Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
51: І Він пішов з ними і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
52: Іісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.
← попередній розділнаступний розділ →