Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 20
1: В один з тих днів, коли Він учив народ у храмі і благовіствував, прийшли первосвященники і книжники зі старійшинами
2: і запитали Його: скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
3: Він сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, і скажіть Мені:
4: хрещення Іоаннове було з небес, чи від людей?
5: Вони ж, міркуючи між собою, говорили: коли скажемо: з небес, то скаже: чому ж ви не повірили йому?
6: а коли скажемо: від людей, то весь народ поб'є нас камінням, бо він упевнений, що Іоанн є пророк.
7: І відповідали: не знаємо звідки.
8: Іісус сказав їм: і Я не скажу вам, якою владою це роблю.
9: І почав Він говорити до людей таку притчу: один чоловік насадив виноградник і віддав його виноградарям, і відлучився на довгий час;
10: і у свій час послав до виноградарів раба, щоб вони дали йому плодів з виноградника, але виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.
11: Ще послав другого раба; але вони і того, побивши і зневаживши, відіслали ні з чим.
12: І ще послав третього; але вони і того, поранивши, вигнали.
13: Тоді господар виноградника сказав: що мені робити? Пошлю сина мого улюбленого; може, побачивши його, посоромляться.
14: Але виноградарі, побачивши його, міркували між собою, кажучи: це спадкоємець, ходім, уб'ємо його, і спадщина буде наша.
15: І, вивівши його геть з виноградника, вбили. Що зробить з ними господар виноградника?
16: Прийде і погубить виноградарів тих, і віддасть виноградник іншим. Ті, що слухали це, сказали: хай не буде так!
17: Але Він, поглянувши на них, сказав: що значить оце написане: камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним? (Пс. 117,22).
18: Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; а на кого він упаде, того роздушить.
19: І шукали в цей час первосвященники і книжники, щоб накласти на Нього руки, та побоялись народу, бо зрозуміли, що про них сказав Він цю притчу.
20: І, слідкуючи за Ним, підіслали лукавих людей, які, вдаючи з себе праведних, зловили б Його на слові, щоб видати Його начальникам і владі правителя.
21: І вони запитали Його: Учителю! ми знаємо, що Ти правдиво говориш і вчиш, і не дивишся на особу, але істинно на путь Божу наставляєш;
22: чи варто нам давати податок кесареві, чи ні?
23: Він же, зрозумівши їхнє лукавство, сказав їм: що ви Мене спокушаєте?
24: Покажіть Мені динарій: чиє на ньому зображення і напис? Вони відповіли: кесареве.
25: Він сказав їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже Богові.
26: І не могли піймати Його на слові перед народом і, здивувавшись відповіді Його, замовкли.
27: Тоді прийшли деякі з саддукеїв, які не визнають воскресіння, і запитали Його:
28: Учителю! Мойсей написав нам: коли у кого помре брат, що мав жінку, і помре бездітним, то брат його повинен взяти жінку його і відродити потомство братові своєму.
29: Було сім братів; перший взяв жінку і помер бездітним;
30: взяв ту жінку другий, і той помер бездітним;
31: взяв її третій, так само і всі семеро; і, не залишивши дітей, померли;
32: після всіх померла і жінка;
33: отже, у воскресіння, котрому з них буде вона жінкою, бо семеро мали її за жінку?
34: Іісус сказав їм у відповідь: чада віку цього одружуються і виходять заміж;
35: а ті, що сподобляться досягти того віку і воскресіння з мертвих, не одружуються і не виходять заміж,
36: і вмерти вже не можуть, бо вони рівні Ангелам і є сини Божі, будучи синами воскресіння.
37: А що мертві воскреснуть, і Мойсей показав при купині, коли Господа назвав Богом Авраама і Богом Ісаака і Богом Якова.
38: Бог же не є Бог мертвих, а живих, бо в Нього всі живі.
39: На це деякі з книжників сказали: Учителю! Ти добре сказав.
40: І більше не насмілювались питати Його ні про що. Він же сказав їм:
41: як це кажуть, що Христос є Син Давидів,
42: а сам Давид говорить у книзі псалмів: сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч Мене,
43: доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх?
44: Отже, Давид називає Його Господом; як же Він Син йому?
45: І коли увесь народ слухав, Він сказав учням Своїм:
46: стережіться книжників, які люблять ходити в довгому одязі і люблять, щоб їх вітали в народних зібраннях, мати перші місця в синагогах і перші місця на вечерях,
47: які поїдають доми вдів і лицемірно довго моляться; вони приймуть тим більше осудження.
← попередній розділнаступний розділ →