Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Луки святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 19
1: Потім Іісус увійшов у Ієрихон і проходив через нього.
2: І ось, один, на ім'я Закхей, начальник митарів і чоловік багатий,
3: бажав бачити Іісуса, хто Він, але не міг за народом, бо був малий на зріст;
4: і, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити мимо неї.
5: Коли Іісус прийшов на те місце, глянувши, побачив його і сказав йому: Закхею! злізь скоріше, бо сьогодні Мені треба бути в тебе в домі.
6: І він швидко зліз і прийняв Його з радістю.
7: І всі, бачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка;
8: Закхей же, вставши, сказав Господу: Господи! половину майна мого я віддам убогим, і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.
9: Іісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів,
10: бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.
11: Коли ж вони слухали це, сказав ще одну притчу; бо Він був недалеко від Ієрусалима, і вони думали, що Царство Боже скоро повинно відкритися.
12: Отож сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб отримати собі царство і повернутись;
13: покликавши десять рабів своїх, дав їм десять мин і сказав їм: пустіть їх в діло, поки я повернусь.
14: Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: не хочемо, щоб він царював над нами.
15: І коли повернувся, одержавши царство, то звелів покликати до себе тих рабів, яким дав срібло, щоб довідатись, хто що придбав.
16: Прийшов перший і сказав: господарю! мина твоя принесла десять мин.
17: І сказав йому: гаразд, добрий рабе! за те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами.
18: Прийшов другий і сказав: господарю! мина твоя принесла п'ять мин.
19: Сказав і цьому: і ти будь над п'ятьма містами.
20: Прийшов третій і сказав: господарю! ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину,
21: бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
22: Господар сказав йому: твоїми устами судитиму тебе, лукавий рабе! ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв;
23: чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, взяв його з прибутком?
24: І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин.
25: І сказали йому: господарю! у нього є десять мин.
26: Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має;
27: а ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і побийте переді мною.
28: Сказавши це, Іісус пішов далі, підіймаючись до Ієрусалима.
29: І коли наблизився до Віффагії та Віфанії, до гори, що зветься Єлеонською, послав двох учнів Своїх,
30: сказавши: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете молодого осла, прив'язаного, на якого ніхто з людей ніколи не сідав; відв'язавши його, приведіть.
31: А коли хто вас спитає: навіщо відв'язуєте? скажіть йому так: він потрібний Господу.
32: Посланці пішли і знайшли, як Він сказав їм.
33: Коли ж вони відв'язували молодого осла, то господарі його сказали їм: навіщо відв'язуєте осля?
34: Вони відповідали: він потрібний Господу.
35: І привели його до Іісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили на нього Іісуса.
36: І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі.
37: А коли Він наближався вже до спуску з гори Єлеонської, безліч учнів, радіючи, почали дуже голосно хвалити Бога за всі чудеса, які вони бачили,
38: кажучи: благословен Цар, грядущий в ім'я Господнє! мир на небесах і слава у вишніх!
39: І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю! заборони учням Твоїм.
40: Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить.
41: І коли наблизився до міста, то, дивлячись на нього, заплакав над ним
42: і сказав: о, коли б зрозумів ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх,
43: бо прийдуть на тебе дні, коли вороги твої обложать тебе окопами і оточать тебе, і стиснуть тебе звідусіль,
44: і зруйнують тебе, і поб'ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені за те, що ти не зрозумів часу відвідання твого.
45: І, ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,
46: кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників.
47: І вчив щодня в храмі. А первосвященники і книжники та старійшини народу шукали погубити Його,
48: і не знаходили що зробити б з Ним, бо увесь народ невідступно слухав Його.
1: Потім Іісус увійшов у Ієрихон і проходив через нього.
2: І ось, один, на ім'я Закхей, начальник митарів і чоловік багатий,
3: бажав бачити Іісуса, хто Він, але не міг за народом, бо був малий на зріст;
4: і, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити мимо неї.
5: Коли Іісус прийшов на те місце, глянувши, побачив його і сказав йому: Закхею! злізь скоріше, бо сьогодні Мені треба бути в тебе в домі.
6: І він швидко зліз і прийняв Його з радістю.
7: І всі, бачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка;
8: Закхей же, вставши, сказав Господу: Господи! половину майна мого я віддам убогим, і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.
9: Іісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів,
10: бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.
11: Коли ж вони слухали це, сказав ще одну притчу; бо Він був недалеко від Ієрусалима, і вони думали, що Царство Боже скоро повинно відкритися.
12: Отож сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб отримати собі царство і повернутись;
13: покликавши десять рабів своїх, дав їм десять мин і сказав їм: пустіть їх в діло, поки я повернусь.
14: Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: не хочемо, щоб він царював над нами.
15: І коли повернувся, одержавши царство, то звелів покликати до себе тих рабів, яким дав срібло, щоб довідатись, хто що придбав.
16: Прийшов перший і сказав: господарю! мина твоя принесла десять мин.
17: І сказав йому: гаразд, добрий рабе! за те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами.
18: Прийшов другий і сказав: господарю! мина твоя принесла п'ять мин.
19: Сказав і цьому: і ти будь над п'ятьма містами.
20: Прийшов третій і сказав: господарю! ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину,
21: бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
22: Господар сказав йому: твоїми устами судитиму тебе, лукавий рабе! ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв;
23: чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, взяв його з прибутком?
24: І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин.
25: І сказали йому: господарю! у нього є десять мин.
26: Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має;
27: а ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і побийте переді мною.
28: Сказавши це, Іісус пішов далі, підіймаючись до Ієрусалима.
29: І коли наблизився до Віффагії та Віфанії, до гори, що зветься Єлеонською, послав двох учнів Своїх,
30: сказавши: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете молодого осла, прив'язаного, на якого ніхто з людей ніколи не сідав; відв'язавши його, приведіть.
31: А коли хто вас спитає: навіщо відв'язуєте? скажіть йому так: він потрібний Господу.
32: Посланці пішли і знайшли, як Він сказав їм.
33: Коли ж вони відв'язували молодого осла, то господарі його сказали їм: навіщо відв'язуєте осля?
34: Вони відповідали: він потрібний Господу.
35: І привели його до Іісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили на нього Іісуса.
36: І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі.
37: А коли Він наближався вже до спуску з гори Єлеонської, безліч учнів, радіючи, почали дуже голосно хвалити Бога за всі чудеса, які вони бачили,
38: кажучи: благословен Цар, грядущий в ім'я Господнє! мир на небесах і слава у вишніх!
39: І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю! заборони учням Твоїм.
40: Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить.
41: І коли наблизився до міста, то, дивлячись на нього, заплакав над ним
42: і сказав: о, коли б зрозумів ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх,
43: бо прийдуть на тебе дні, коли вороги твої обложать тебе окопами і оточать тебе, і стиснуть тебе звідусіль,
44: і зруйнують тебе, і поб'ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені за те, що ти не зрозумів часу відвідання твого.
45: І, ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,
46: кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників.
47: І вчив щодня в храмі. А первосвященники і книжники та старійшини народу шукали погубити Його,
48: і не знаходили що зробити б з Ним, бо увесь народ невідступно слухав Його.
← попередній розділнаступний розділ →