Від Луки святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Сказав також Іісус учням: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять;
2: краще було б йому, коли б жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
3: Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому;
4: і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому.
5: І сказали Апостоли Господу: примнож в нас віру.
6: Господь сказав: коли б ви мали віру як зерно гірчичне і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
7: Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
8: Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
9: Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
10: Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні, бо зробили те, що повинні були зробити.
11: Йдучи до Ієрусалима, Він проходив між Самарією та Галілеєю.
12: І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинились віддалік
13: і гучним голосом говорили: Іісусе Наставнику! помилуй нас.
14: Побачивши їх, Він сказав їм: підіть, покажіться священникам. І коли вони йшли, очистилися.
15: Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
16: і припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; і це був самарянин.
17: Тоді Іісус сказав: чи не десять очистились? де ж дев'ять?
18: чому вони не повернулись віддати хвалу Богові, тільки іноплемінник цей?
19: І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
20: А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже, відповідав їм: не прийде Царство Боже помітно,
21: і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо ось, Царство Боже всередині вас є.
22: Сказав також учням: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, і не побачите;
23: і скажуть вам: ось, тут, або: ось, там,– не ходіть і не ганяйтесь,
24: бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
25: Але спочатку належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
26: І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
27: їли, пили, женились, виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп і погубив усіх.
28: Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29: а в той день, в який Лот вийшов з Содому, линув з неба дощ з вогнем і сіркою і знищив усіх;
30: так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
31: У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, той не сходь їх взяти; і хто буде на полі, хай не повертається назад.
32: Згадуйте жінку Лотову.
33: Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
34: Кажу вам: в ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться;
35: дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;
36: двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
37: На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 21
1: Поглянувши, Він побачив багатих, які клали дари свої в скарбницю;
2: побачив також і одну бідну вдову, яка туди поклала дві лепти,
3: і сказав: істинно говорю вам, що ця бідна вдова більше всіх поклала;
4: бо всі ті від надлишку свого клали в дар Богові, а вона від нестатку свого поклала весь прожиток свій, що мала.
5: І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений дорогим камінням і пожертвами, Він сказав:
6: прийдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені; все буде зруйноване.
7: І запитали Його: Учителю! коли ж це буде? і яка ознака, коли це має статися?
8: Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в заблудження, бо багато прийде під іменем Моїм, кажучи, що це Я. І час цей близько: не ходіть за ними.
9: Коли почуєте про війни та заворушення, не жахайтеся, бо цьому належить бути раніш; але не в той час кінець.
10: Тоді сказав їм: повстане народ на народ і царство на царство.
11: Будуть великі землетруси по місцях, і голод, і мор, і жахливі явища, і великі знамення з неба.
12: А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, віддаючи в синагоги і в темниці, і поведуть перед царів і правителів за ім'я Моє.
13: І буде це вам для свідчення.
14: Отож покладіть собі на серці не задумувати наперед, що відповідати,
15: бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть перечити, ні протистояти всі, хто противиться вам.
16: І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять;
17: і зненавидять вас усі за ім'я Моє,
18: але й волосина з голови вашої не пропаде,–
19: терпінням вашим спасайте душі ваші.
20: Коли ж побачите Ієрусалим, обложений військами, знайте, що наблизилось запустіння його.
21: Тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори; і хто в місті, хай виходить з нього; а хто в околицях, хай не входить у нього,
22: бо це дні помсти, щоб збулося все написане.
23: Горе вагітним і тим, що годують грудьми в ті дні: бо буде велика біда на землі і гнів на народ цей.
24: І поляжуть від вістря меча, і відведені будуть у полон поміж усі народи; і Ієрусалим топтатимуть язичники, аж доки не скінчаться часи язичників.
25: І будуть знамення в сонці і місяці і зірках, а на землі туга народів і безнадійність; і море зашумить і збуриться.
26: Люди вмиратимуть від страху і чекання бід, що йдуть на всесвіт, бо сили небесні захитаються.
27: І тоді побачать Сина Людського, грядущого на хмарах з силою і славою великою.
28: Коли ж це почне збуватись, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше.
29: І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева:
30: коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, знаєте, що вже близько літо.
31: Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже.
32: Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це станеться.
33: Небо і земля перейдуть, а слова Мої не перейдуть.
34: Дивіться ж за собою, щоб ваші серця не обтяжувались об'їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не настав для вас несподівано,
35: бо він, як сіть, захопить усіх, що живуть на поверхні всієї землі.
36: Отож пильнуйте повсякчас і моліться, щоб ви сподобились уникнути всіх тих бід, що мають бути, і стати перед Сином Людським.
37: Вдень Він учив у храмі, а на ніч виходив і перебував на горі, що зветься Єлеонською.
38: І весь народ зранку приходив до Нього в храм слухати Його.