Книга Левит

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.
2: На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
3: А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
4: і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
5: та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
6: Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
7: Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
8: А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
9: І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.
10: А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11: А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.
12: Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
13: Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
14: І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.
15: А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.
16: А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
17: А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
18: А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
19: А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.
20: А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
21: А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.
22: І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23: Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24: А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.
25: Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26: І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27: Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.
28: І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29: Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
30: Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
31: І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32: А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
33: Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.
34: Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35: Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36: що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!
37: Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
38: що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.