Біблія українською мовою

Книга Левит

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2: скажи синам Ізраїлевим: якщо яка душа згрішить помилково проти яких-небудь заповідей Господ­ніх і зробить що-небудь, чого не треба робити;
3: якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ,— то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби­ тельця, без вад, Господу в жертву за гріх,
4: і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і по­кладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом;
5: і візь­ме священик помазаний, [ос­вя­­чений довершеним освяченням,] крови тель­­ця і внесе її в скинію зі­б­ран­ня,
6: і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища;
7: і покладе священик кров [тельця] перед Гос­подом на ро­ги жер­товника запашного кадіння,­ що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жер­тов­ни­ка всепалень, що біля входу скинії­ зіб­рання;
8: і ви­йме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі,­ і весь жир, що на нутрощах,
9: і обидві­ нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками­ відокремить він це,
10: як відокремлюється з тельця жерт­ви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення;
11: а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нут­рощі його і нечистоту його,
12: усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде.
13: Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде ді­ло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна,
14: то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби­ тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання;
15: і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом­ і заколють тельця перед Господом;
16: І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання,
17: і вмочить священик перст свій у кров [тель­­ця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища],
18: і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Гос­поднім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання;
19: і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику;
20: і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм;
21: і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади.
22: А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти­ заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен,
23: то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад,
24: і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх;
25: і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення;
26: і весь жир його спалить на жертов­нику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому.
27: Якщо ж хто з народу землі згрішить помилково і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і винен буде,
28: то, ко­­­­ли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жерт­ву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив,
29: і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [ко­зу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення;
30: і візь­ме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
31: і весь жир її відокремить, подібно як відокрем­люється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очис­тить його священик, і прощено буде йому.
32: А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад,
33: і покладе руку свою на голову жерт­ви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення;
34: і візьме свяще­ник перс­том своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жер­товника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
35: і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому.