Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Левит

← попередній розділ
Розділ 27
1: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2: оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю,
3: то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним;
4: якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів;
5: від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці— десять сиклів;
6: а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла;
7: від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повин­на бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці— десять сиклів.
8: Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик.
9: Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Гос­поду, повинно бути святим:
10: не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею.
11: Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові,
12: і священик оцінить її, добра вона чи недоб­ра, і як оцінить священик, так і повинно бути;
13: якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї.
14: Якщо хто освячує будинок свій у святиню Гос­поду, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться;
15: якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину сріб­ла оцінки твоєї, і тоді буде його.
16: Як­що поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя по­винна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів сріб­ла;
17: якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє,— повинно відбутися за оцінкою твоєю;
18: якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї;
19: якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним;
20: якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити:
21: поле те, коли воно в ювілей відійде, буде свя­тинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.
22: А якщо хто посвятить Гос­­поду поле куплене, яке не з полів його володіння,
23: то священик повинен розрахувати йому міру оцін­ки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню;
24: поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі.
25: Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі.
26: Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба,— Господні вони.
27: Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцін­кою твоєю.
28: Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности,— чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння,— не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господ­ня;
29: усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть.
30: І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня;
31: якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину.
32: І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу;
33: не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене.
34: Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.
← попередній розділ