Книга Левит

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 22
1: І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2: Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь!
3: Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь!
4: Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,
5: або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,
6: особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.
7: А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.
8: Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь!
9: І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх!
10: А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.
11: А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.
12: А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
13: А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
14: А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
15: і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,
16: і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.
17: І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
18: Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,
19: то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.
20: Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.
21: А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:
22: сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.
23: А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.
24: А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.
25: І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.
26: І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
27: Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.
28: А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.
29: А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.
30: Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь!
31: І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь!
32: І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас,
33: що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь!