Біблія українською мовою

Книга Левит

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Надав і Авиуд, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь чужий, якого Він не велів їм;
2: і вийшов вогонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед лицем Господнім.
3: І сказав Мойсей Аарону: ось про що говорив Господь, коли сказав: у тих, хто наближається до Мене, освячусь і перед усім народом прославлюсь. Аарон мовчав.
4: І покликав Мойсей Мисаїла й Елцафана, синів Узиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: підіть, винесіть братів ваших зі святилища за стан.
5: І пішли і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей.
6: Аарону ж і Єлеазару й Іфамару, синам його, Мойсей сказав: голів ваших не оголюйте й одягу вашого не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; але брати ваші, весь дім Ізраїлів, можуть плакати за спаленими, яких спалив Господь,
7: і з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам, тому що на вас єлей помазання Господнього. І зробили за словом Мойсея.
8: І сказав Господь Аарону, говорячи:
9: вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите в скинію зібрання, [або приступаєте до жертовника,] щоб не померти. Це вічна постанова в роди ваші,
10: щоб ви могли відрізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,
11: і навчати синів Ізраїлевих усіх уставів, про які говорив їм Господь через Мойсея.
12: І сказав Мойсей Аарону та Єлеазару й Іфамару, які залишилися з синів його: візьміть приношення хліб­не, що залишилося від жертв Господ­ніх, і їжте його прісним біля жертов­ника, бо це велика святиня;
13: і їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від жертв Господніх: так мені наказано [від Господа];
14: і груди потрясіння і плече підношення їжте на чистому місці, ти і сини твої і дочки твої з тобою, тому що це дано в частку тобі й у частку синам твоїм з мирних жертв синів Ізраїлевих;
15: плече підношення і груди потрясання повин­ні вони приносити з жертвами жиру, потрясаючи перед лицем Господнім, і нехай буде це вічною часткою тобі і синам твоїм [і дочкам твоїм] з тобою, як повелів Господь [Мойсеєві].
16: І козла жертви за гріхи шукав Мой­­сей, і ось, він спалений. І розгнівався [Мойсей] на Єлеазара й Іфамара, які залишилися з синів Ааронових, і сказав:
17: чому ви не їли жертви за гріх на святому місці? бо вона святиня велика, і вона дана вам, щоб знімати гріхи з громади й очищати їх перед Господом;
18: ось, кров її не внесена всередину святилища, а ви повинні були їсти її на святому місці, як повелено мені.
19: Аарон сказав Мойсеєві: ось, сьогодні принесли­ вони жертву свою за гріх і всепалення своє перед Господом, і це трапилось зі мною; якщо я сьогодні з’їм жертву за гріх, чи буде це вгодно Гос­поду?
20: І почув Мойсей і схвалив.