Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Суддів Ізраїлевих

наступний розділ →
Розділ 1
1: Після смерти Ісуса запитували сини Ізраїлеві Господа, говорячи: хто з нас першим піде на хананеян— воювати з ними?
2: І сказав Господь: Іуда піде; ось, Я віддаю землю в руки його.
3: Іуда ж сказав Симеону, братові своєму: ввійди зі мною в жереб мій, і будемо воювати з хананеянами; і я ввійду з тобою у твій жереб. І пішов з ним Симеон.
4: І пішов Іуда, і віддав Господь хананеян і ферезеян у руки їх, і убили вони з них під Везеком десять тисяч чоловік.
5: У Везеку зустрілися вони з Адоні-Везеком, воювали з ним і розбили хананеян і ферезеян.
6: Адоні-Везек побіг, але вони погналися за ним і впіймали його і відсікли великі пальці на руках його і на ногах його.
7: Тоді сказав Адоні-Везек: сімдесят царів з відсіченими на руках і на ногах їхніх великими пальцями збирали [крихти] під столом моїм; як робив я, так і мені відплатив Бог. І привели його в Єрусалим, і він помер там.
8: І воювали сини Іудині проти Єрусалима і взяли його, й уразили його мечем і місто віддали вогню.
9: Потім пішли сини Іудині воювати з хананеянами, які жили на горах і на полуденній землі і на низинних місцях.
10: І пішов Іуда на хананеян, які жили в Хевроні [ім’я ж Хеврону було раніше Кириаф-Арби], і розбив Шешая, Ахимана і Фалмая [з роду Єнакового].
11: Звідти пішов він проти жителів Давира; ім’я Давира було раніше Кириаф-Сефер.
12: І сказав Халев: хто розіб’є Кириаф-Сефер і візьме його, тому віддам Ахсу, дочку мою, за дружину.
13: І взяв його Гофониїл, син Кеназа, молодшого брата Халевового, і Халев віддав за дружину йому Ахсу, дочку свою.
14: Коли належало їй іти, Гофониїл навчив її просити у батька її поле, і вона зійшла з осла. Халев сказав їй: що тобі?
15: [Ахса] сказала йому: дай мені благословення; ти дав мені землю полуденну, дай мені і джерела води. І дав їй [Халев за бажанням її] джерела верхні і джерела нижні.
16: І сини [Іофора] кенеянина, тестя Мойсеєвого, пішли з міста Пальм із синами Іудиними в пустелю Іудину, що на південь від Арада, і прийшли й оселилися серед народу.
17: І пішов Іуда із Симеоном, братом своїм, і розбили хананеян, які жили в Цефафі, і піддали його закляттю, і тому називається місто це Хорма.
18: Іуда взяв також Газу з передмістями її, Аскалон з передмістями його, і Екрон з передмістями його [і Азот з околицями його].
19: Господь був з Іудою, і він оволодів горою; але жителів долини не міг прогнати, тому що в них були залізні колісниці.
20: І віддали Халеву Хеврон, як говорив Мойсей, [і одержав він там у спадщину три міста синів Єнакових] і вигнав звідти трьох синів Єнакових.
21: Але ієвусеїв, які жили в Єрусалимі, не вигнали сини Веніамінові, і живуть ієвусеями з синами Веніаміна в Єрусалимі до цього дня.
22: І сини Йосифа пішли також на Вефиль, і Господь був з ними.
23: [І зупинилися] й оглядали сини Йосифові Вефиль [ім’я ж місту було раніше Луз].
24: І побачили вартові чоловіка, який йде з міста, [і взяли його] і сказали йому: покажи нам вхід у місто, і зробимо тобі милість.
25: Він показав їм вхід у місто, і розбили вони місто мечем, а чоловіка цього і всіх родичів його відпустили.
26: Чоловік цей пішов у землю хеттеян, і побудував [там] місто і нарік ім’я йому Луз. Це ім’я його по цей день.
27: І Манассія не вигнав жителів Бефсана [який є Скифополь] і залежних від нього міст, Фаанаха і залежних від нього міст, жителів Дора і залежних від нього міст, жителів Івлеама і залежних від нього міст, жителів Мегиддона і залежних від нього міст; і залишилися хананеяни жити в землі цій.
28: Коли Ізраїль прийшов у силу, тоді зробив він хананеян данниками, але вигнати не вигнав їх.
29: І Єфрем не вигнав хананеян, які живуть у Газері; і жили хананеяни серед них у Газері [і платили їм данину].
30: І Завулон не вигнав жителів Китрона і жителів Наглола, і жили хананеяни серед них і платили їм данину.
31: І Асир не вигнав жителів Акко [які платили йому данину, і жителів Дора] і жителів Сидона й Ахлава, Ахзива, Хелви, Афека і Рехова.
32: І жив Асир серед хананеян, жителів землі тієї, бо не вигнав їх.
33: І Неффалим не вигнав жителів Вефсамиса і жителів Бефанафа і жив серед хананеян, жителів землі тієї; жителі ж Вефсамиса і Бефанафа були його данниками.
34: І притисли аморреяни синів Данових у горах, бо не давали їм сходити в долину.
35: І залишилися аморреяни жити на горі Херес [де ведмеді і лисиці], в Аїалоні і Шаалвимі; але рука синів Йосифових подолала [аморреян], і стали вони данниками їх.
36: Межі аморреян від узвишшя Акравим і від Сели простягалися і далі.
наступний розділ →