Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 9
1: І відповів Іов і сказав:
2: правда! знаю, що так; але як виправдається людина перед Богом?
3: Якщо захоче вступити в суперечку з Ним, то не відповість Йому на жодне з тисячі.
4: Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав проти Нього і залишався у спокої?
5: Він пересуває гори, і не впізнають їх: Він перетворює їх у гніві Своєму;
6: зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;
7: скаже сонцю,— і не зійде, і на зірки накладає печатку.
8: Він один розпростирає небеса і ходить по висотах моря;
9: створив Ас, Кесиль і Хима* і тайники півдня;
10: робить велике, недослідиме і дивовижне без міри!
11: Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пронесеться, і не помічу Його.
12: Візьме, і хто заборонить Йому? хто скаже Йому: що Ти робиш?
13: Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть поборники гордині.
14: Тим більше чи можу я відповідати Йому і вишукувати собі слова перед Ним?
15: Хоч би я і правий був, але не буду відповідати, а буду благати Суддю мого.
16: Якби я воззвав, і Він відповів мені,— я не повірив би, що голос мій почув Той,
17: Хто у вихорі вражає мене і примножує невинно мої рани,
18: не дає мені перевести дух, але пересичує мене гіркотою.
19: Якщо діяти силою, то Він могутній; якщо судом, хто зведе мене з Ним?
20: Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж вуста звинуватять мене; якщо я невинний, то Він визнає мене винним.
21: Невинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя моє.
22: Все одно; тому я сказав, що Він губить і непорочного і винного.
23: Якщо цього вражає Він бичем раптово, то над катуванням невинних сміється.
24: Земля віддана в руки нечестивих; обличчя суддів її Він закриває. Якщо не Він, то хто ж?
25: Дні мої швидші за гінця,— біжать, не бачать добра,
26: несуться, як легкі човни, як орел рине на здобичу.
27: Якщо сказати мені: забуду я скарги мої, відкину похмурий вигляд свій і підбадьорюся;
28: то тремчу від усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не оголосиш мене невинним.
29: Якщо ж я винен, то для чого даремно томлюся?
30: Хоч би я обмився і сніговою водою і зовсім очистив руки мої,
31: то і тоді Ти зануриш мене у бруд, і буде гидувати мною одяг мій.
32: Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому і йти разом з Ним на суд!
33: Немає між нами посередника, який поклав би руку свою на обох нас.
34: Нехай відведе Він від мене жезл Свій, і страх Його нехай не жахає мене,—
35: і тоді я буду говорити і не убоюся Його, бо я не такий сам у собі.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти?
2: Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування.
3: Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його.
4: Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника.
5: Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його.
6: Так, не з пороху виходить горе, і не з землі виростає лихо;
7: але людина народжується на страждання, як іскри, щоб підніматися вгору.
8: Але я до Бога звернувся б, передав би справу мою Богу,
9: Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри,
10: дає дощ на лице землі і посилає води на лице полів;
11: принижених поставляє на висоту, і ті, що ремствують, підносяться на спасіння.
12: Він руйнує задуми підступних, і руки їхні не довершують намірів.
13: Він уловлює мудреців їхнім же лукавством, і рада хитрих стає марною:
14: вдень вони зустрічають темряву й опівдні ходять навпомацки, як уночі.
15: Він спасає бідного від меча, від уст їх і від руки сильного.
16: І є нещасному надія, і неправда закриває вуста свої.
17: Блаженна людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай,
18: бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують.
19: У шести лихах врятує тебе, і в сьомому не торкнеться тебе зло.
20: Під час голоду визволить тебе від смерти, і на війні— від руки меча.
21: Від бича язика сховаєш себе і не убоїшся спустошення, коли воно прийде.
22: Спустошенню і голоду посмієшся і звірів землі не убоїшся,
23: бо з каменями польовими у тебе союз, і звірі польові у мирі з тобою.
24: І дізнаєшся, що намет твій у безпеці, і будеш дивитися за домом твоїм, і не згрішиш.
25: І побачиш, що сім’я твоє численне, і паростки твої, як трава на землі.
26: Увійдеш у гріб у зрілості, як укладаються снопи пшениці у свій час.
27: Ось, що ми пізнали; так воно і є; вислухай це і зауваж для себе.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 36
1: І продовжував Елиуй і сказав:
2: почекай мене трохи, і я покажу тобі, що я маю ще дещо сказати за Бога.
3: Почну мої міркування здалеку, і воздам Творцю моєму справедливість,
4: тому що слова мої точно не лжа: перед тобою— довершений у пізнаннях.
5: Ось, Бог могутній і не нехтує сильним міцністю серця;
6: Він не підтримує нечестивих і відплачує належне пригнобленим;
7: Він не відвертає очей Своїх від праведників, але з царями назавжди посаджує їх на престолі, і вони підносяться.
8: Якщо ж вони закуті ланцюгами й утримуються в кайданах біди,
9: то Він вказує їм на діла їхні і на беззаконня їхні, тому що примножилися,
10: і відкриває їх вухо для напоумлення і говорить їм, щоб вони відступили від нечестя.
11: Якщо послухають і будуть служити Йому, то проведуть дні свої у благополуччі і літа свої в радості;
12: якщо ж не послухають, то загинуть від стріли і помруть у нерозумі.
13: Але лицеміри живлять у серці гнів і не взивають до Нього, коли Він заковує їх у кайдани;
14: тому душа їх помирає у молодості і життя їх із блудниками.
15: Він спасає бідного від лиха його й у пригнобленні відкриває вухо його.
16: І тебе вивів би Він з тісноти на простір, де немає стиснення, і те, що ставиться на стіл твій, було б наповнене жиром;
17: але ти сповнений судженнями нечестивих: судження й осудження— близькі.
18: Нехай не вразить тебе гнів Божий покаранням! Великий викуп не спасе тебе.
19: Чи дасть Він яку ціну твоєму багатству? Ні,— ні золоту і ніякому скарбу.
20: Не бажай тієї ночі, коли народи знищуються на своєму місці.
21: Бережися, не схиляйся до нечестя, якому ти віддав перевагу перед стражданнями.
22: Бог високий могутністю Своєю, і хто такий, як Він, наставник?
23: Хто вкаже Йому путь Його; хто може сказати: Ти чиниш несправедливо?
24: Пам’ятай про те, щоб звеличувати діла Його, які люди бачать.
25: Усі люди можуть бачити їх; людина може бачати їх здаля.
26: Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його; число років Його недослідиме.
27: Він збирає краплі води; вони в безлічі виливаються дощем:
28: із хмар падають і виливаються рясно на людей.
29: Хто може також осягнути простір хмар, тріщання намету Його?
30: Ось, Він посилає на нього світло Своє і покриває дно моря.
31: Звідти Він судить народи, дає їжу в достатку.
32: Він ховає в долонях Своїх блискавку і повеліває їй, кого вразити.
33: Тріскотіння її дає звістку про неї; худоба також відчуває, що відбувається.