Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: А Йов відповів та й сказав:
2: Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,
3: то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...
4: Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...
5: Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?
6: Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?
7: Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...
8: О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!
9: О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,
10: то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...
11: Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
12: Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?
13: Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?
14: Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...
15: Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,
16: темніші від льоду вони, в них ховається сніг.
17: Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.
18: Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.
19: Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.
20: І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.
21: Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!
22: Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,
23: і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?
24: Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...
25: Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?
26: Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,
27: і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...
28: Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.
29: Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!
30: Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?