...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 33
1: Отже, слухай, Іове, промову мою і прислухайся до кожного слова мого.
2: Ось, я відкриваю вуста мої, язик мій говорить у гортані моїй.
3: Слова мої від щирости мого серця, і вуста мої вимовлять знання чисте.
4: Дух Божий створив мене, і подих Вседержителя дав мені життя.
5: Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.
6: Ось я, за бажанням твоїм, замість Бога. Я створений також із пороху;
7: тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде важкою для тебе.
8: Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів:
9: чистий я, без пороку, невинний я, і немає в мені неправди;
10: а Він знайшов звинувачення проти мене і вважає мене Своїм супротивником;
11: поставив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма путями моїми.
12: Ось у цьому ти неправий, відповідаю тобі, тому що Бог вище людини.
13: Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту ні в яких ділах Своїх.
14: Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге:
15: уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі.
16: Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння,
17: щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість,
18: щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем.
19: Або він врозумляється хворобою на постелі своїй і тяжким болем у всіх кістках своїх,—
20: і життя її відвертається від хліба і душа її від улюбленої їжі.
21: Плоть на ній пропадає, так що її не видно, і показуються кістки її, яких не було видно.
22: І душа її наближається до могили і життя її— до смерті.
23: Якщо є у неї ангел-наставник, один з тисячі, щоб показати людині пряму путь її,—
24: Бог змилосердиться над нею і скаже: звільни її від могили; Я знайшов умилостивлення.
25: Тоді тіло її зробиться свіжішим, ніж у молодості; вона повернеться до днів юности своєї.
26: Буде молитися Богу, і Він— милостивий до неї; з радістю дивиться на лице її і повертає людині праведність її.
27: Він буде дивитися на людей і говорити: грішив я і спотворював правду, і не воздано мені;
28: Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.
29: Ось, усе це робить Бог двічі-тричі з людиною,
30: щоб відвести душу її від могили й освітити її світлом живих.
31: Прислухайся, Іове, слухай мене, мовчи, і я буду говорити.
32: Якщо маєш, що сказати, відповідай; говори, тому що я бажав би твого виправдання;
33: якщо ж ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 27
1: І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав:
2: живий Бог, Який позбавив мене суду, і Вседержитель, Який засмутив душу мою,
3: бо, доки ще дихання моє в мені і дух Божий у ніздрях моїх,
4: не скажуть вуста мої неправди, і язик мій не вимовить лжі!
5: Далекий я від того, щоб визнати вас справедливими; доки не помру, не уступлю непорочности моєї.
6: Міцно тримав я правду мою і не відпущу її; не докорить мені серце моє в усі дні мої.
7: Ворог мій буде, як нечестивець, і той, хто повстає на мене, як беззаконник.
8: Бо яка надія лицемірові, коли візьме, коли вивергне Бог душу його?
9: Чи почує Бог крик його, коли прийде на нього лихо?
10: Чи буде він утішатися Вседержителем і закликати Бога повсякчас?
11: Сповіщу вам, що? у руці Божій; що? у Вседержителя, не приховаю.
12: Ось, усі ви і самі бачили; і для чого ви стільки пустословите?
13: Ось доля беззаконній людині від Бога, і спадщина, яку одержують від Вседержителя гнобителі.
14: Якщо примножуються сини його, то під меч; і нащадки його не наситяться хлібом.
15: Тих, що залишилися після нього, смерть зведе в гріб, і вдови їхні не будуть плакати.
16: Якщо він набере купи срібла, як пороху, і наготує одягу, як глини,
17: то він наготує, а вдягатися буде праведник, і срібло одержить собі в частку непорочний.
18: Він будує, як міль, дім свій і, як сторож, робить собі курінь;
19: лягає спати багатієм і таким не встане; відкриває очі свої, і він уже не той.
20: Як води, осягнуть його жахи; в ночі викраде його буря.
21: Підніме його східний вітер і понесе, і він швидко побіжить від нього.
22: Накинеться на нього і не пощадить, як би він не намагався втекти від руки його.
23: Сплеснуть про нього руками і засвистять над ним з місця його!
← попередній розділнаступний розділ →