Святе Письмо

Біблія українською мовою

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 24
1: Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2: Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
3: займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
4: вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
5: Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
6: На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7: наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
8: мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
9: Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
10: Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
11: Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
12: Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
13: Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14: На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
15: А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
16: Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17: бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
18: Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
19: Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
20: Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
21: Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
22: А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
23: Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
24: підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
25: Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?
← попередній розділнаступний розділ →