Книга Іова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 21
1: А Йов відповів та й сказав:
2: Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
3: Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
4: Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
5: Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...
6: І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...
7: Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
8: Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...
9: Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
10: Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
11: Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
12: Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13: Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
14: А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
15: Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?
16: Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...
17: Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
18: Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
19: Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
20: Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
21: Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22: Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
23: Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
24: діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
25: А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
26: та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
27: Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
28: Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
29: Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
30: що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
31: Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
32: І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
33: Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...
34: І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...