Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Іісус же пішов на гору Єлеонську.
2: А вранці знов прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
3: Ось книжники і фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбстві, і, поставивши її посередині, сказали Йому:
4: Учителю! цю жінку взяли нині в перелюбстві;
5: а Мойсей у законі заповів нам побивати таких камінням, а Ти що скажеш?
6: Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Іісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
7: Коли ж продовжували питати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
8: І знов, нахилившись додолу, писав на землі.
9: Вони ж, почувши це, і будучи докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Іісус і жінка, яка стояла посередині.
10: Іісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! де ті, що звинувачували тебе? ніхто не осудив тебе?
11: Вона відповіла: ніхто, Господи. Іісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди і більше не гріши.
12: Іісус знову говорив до народу і сказав їм: Я світло світові; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
13: Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве.
14: Іісус сказав їм у відповідь: якщо Я і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве; бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
15: Ви судите по плоті; Я не суджу нікого.
16: А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який послав Мене.
17: А і в законі вашому написано, що свідчення двох чоловік є правдиве (Втор. 19,15).
18: Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Котрий послав Мене.
19: Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Іісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
20: Ці слова говорив Іісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його.
21: Знову сказав їм Іісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
22: Говорили ж іудеї: невже Він уб'є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти?
23: Він сказав їм: ви від нижніх, Я від вишніх; ви від світу цього, Я не від цього світу.
24: Тому Я і сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших, бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших.
25: Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Іісус відповів їм: від початку Сущий, як і кажу вам.
26: Багато маю говорити і судити про вас; але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові.
27: Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
28: Сказав же їм Іісус: коли вознесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
29: Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
30: Коли Він це говорив, багато увірували в Нього.
31: Тоді Іісус сказав іудеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно Мої учні,
32: і пізнаєте істину, і істина визволить вас.
33: Йому відповідали: ми рід Авраама і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними?
34: Іісус відповів їм: істинно, кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
35: Але раб не перебуває в домі вічно, син перебуває вічно.
36: Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.
37: Знаю, що ви рід Авраама, однак шукаєте вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас.
38: Я говорю те, що бачив у Отця Мого; а ви робите те, що бачили в отця вашого.
39: Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Іісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то діла Авраамові робили б.
40: А тепер шукаєте вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам істину, яку чув від Бога: Авраам цього не робив.
41: Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; одного Отця маємо, Бога.
42: Іісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене.
43: Чому ви не розумієте Моїх слів? тому що не можете чути слова Мого.
44: Ваш отець диявол; і ви хочете виконувати похоті отця вашого. Він був людиновбивця споконвіку і не встояв в істині, бо нема в ньому істини. Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і батько неправди.
45: А як Я істину говорю, то не вірите Мені.
46: Хто з вас звинуватить Мене у неправді? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?
47: Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви не слухаєте тому, що ви не від Бога.
48: На це іудеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі?
49: Іісус відповів: у Мені біса нема; але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
50: А втім, Я не шукаю слави Моєї: є Той, Хто шукає і судить.
51: Істинно, істинно кажу вам: хто буде дотримуватися слова Мого, той не побачить смерті повік.
52: Іудеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слова Мого буде дотримуватися, той не зазнає смерті повік.
53: Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? і від пророків, які померли: чим Ти Себе робиш?
54: Іісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Котрого ви говорите, що Він Бог ваш.
55: І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібний до вас лжець. Але Я знаю Його і дотримую слово Його.
56: Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив і зрадів.
57: На це сказали Йому іудеї: Тобі нема ще й п'ятидесяти років,– і Ти бачив Авраама?
58: Іісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніше, ніж був Авраам, Я є.
59: Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Іісус сховався і вийшов з храму, пройшовши серед них, і пішов далі.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Після цього Іісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Іудеї, тому що іудеї шукали вбити Його.
2: Наближалося свято іудейське – ставлення кущів.
3: Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди в Іудею, щоб і учні Твої бачили діла, які Ти твориш.
4: Бо ніхто не робить чого-небудь таємно, а сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
5: Бо і брати Його не вірували в Нього.
6: На це Іісус сказав їм: Мій час ще не настав, а для вас завжди час.
7: Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
8: Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
9: Сказавши це їм, залишився в Галілеї.
10: Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.
11: Іудеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?
12: І багато було розмов про Нього в народі: одні говорили, що Він добрий, інші казали: ні, Він зваблює народ.
13: Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, боячись іудеїв.
14: Але посеред свята Іісус увійшов у храм і вчив.
15: І дивувалися іудеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?
16: Іісус сказав їм у відповідь: Моє вчення – не Моє, а Того, Хто послав Мене;
17: хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.
18: Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди нема в Ньому.
19: Чи не дав вам Мойсей закону? і ніхто з вас не виконує закону. За що шукаєте вбити Мене?
20: Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? хто шукає Тебе вбити?
21: Іісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтесь.
22: Мойсей дав вам обрізання (хоч воно не від Мойсея, а від отців), і в суботу ви обрізуєте чоловіка.
23: Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого,– то чому на Мене гніваєтеся за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?
24: Не судіть по зовнішності, а судіть судом справедливим.
25: Тут деякі з ієрусалимлян говорили: чи не Той це, Котрого шукають убити?
26: Ось, Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому: чи не переконались начальники, що Він справді Христос?
27: Але ми знаємо, звідки Він; Христос же коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.
28: Тоді Іісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і знаєте Мене, і знаєте, звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.
29: Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.
30: І шукали схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не прийшов час Його.
31: Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже сотворить більше чудес, ніж Цей сотворив?
32: Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї і первосвященники слуг схопити Його.
33: Іісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав;
34: будете шукати Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.
35: При цьому іудеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він йти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?
36: Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не можете прийти?
37: В останній же великий день свята стояв Іісус і голосно говорив: хто хоче пити, хай іде до Мене і п'є.
38: Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з чрева його потечуть ріки води живої.
39: Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в Нього; бо ще не було на них Духа Святого, бо Іісус ще не був прославлений.
40: Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.
41: Інші говорили: це Христос. А ще інші казали: хіба з Галілеї Христос прийде?
42: Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Віфлієму, з того місця, звідки був Давид?
43: Отож сталася в народі про Нього суперечка.
44: Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
45: І слуги повернулися до первосвященників і фарисеїв, які сказали їм: чому ви не привели Його?
46: Слуги відповіли: ніколи не говорив чоловік так, як Цей Чоловік.
47: Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?
48: Чи увірував в Нього хтось з начальників або з фарисеїв?
49: Але цей народ неук в законі, проклятий він.
50: Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:
51: хіба закон наш судить людину, якщо спочатку не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?
52: На це сказали йому: чи і ти не з Галілеї? роздивись і побачиш, що пророк з Галілеї не приходить.
53: І кожний пішов до свого дому.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару овечу не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
2: А хто входить у двері, той пастир овець.
3: Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
4: І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
5: За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
6: Цю притчу сказав їм Іісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
7: Отже, знову сказав їм Іісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
8: Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
9: Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
10: Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з достатком.
11: Я є пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець.
12: А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, залишає вівці і втікає, а вовк хапає і розганяє їх.
13: А наймит втікає, бо він наймит, і не турбується про овець.
14: Я є пастир добрий; і знаю Моїх, і Мої знають Мене.
15: Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за вівці.
16: Є у Мене й інші вівці, які не з цього двору, і тих Мені треба привести: і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один Пастир.
17: Тому любить Мене Отець, що Я життя Моє віддаю, щоб знов прийняти його.
18: Ніхто не відбирає його від Мене, але Я Сам віддаю його. Маю владу віддати його і владу маю знов прийняти його. Цю заповідь Я одержав від Отця Мого.
19: Від цих слів знов виникла суперечка між іудеями.
20: Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?
21: Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?
22: Було тоді в Ієрусалимі свято оновлення, і була зима.
23: Іісус ходив у храмі, в притворі Соломоновому.
24: Тут іудеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш нас у невіданні? якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
25: Іісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім'я Отця Мого, свідчать про Мене.
26: Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.
27: Вівці Мої голосу Мого слухають, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
28: І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.
29: Отець Мій, Котрий дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
30: Я і Отець – єдине.
31: Тут знов іудеї схопили каміння, щоб побити Його.
32: Іісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?
33: Іудеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
34: Іісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав: ви боги? (Пс. 81,6).
35: Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання,–
36: чи Тому, Котрого Отець освятив і послав у світ, ви говорите: богохульствуєш, бо Я сказав: Я Син Божий?
37: Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;
38: а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.
39: Тоді знов шукали Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх,
40: і пішов знов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоанн, і залишився там.
41: І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоанн не сотворив жодного чуда, але все, що Іоанн сказав про Нього, було правдиве.
42: І багато там увірували в Нього.