Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 6
1: Після цього пішов Іісус на той бік Тиверіадського моря в Галілеї.
2: За Ним йшло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
3: Іісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.
4: Наближалася ж Пасха, іудейське свято.
5: Іісус, звівши очі й побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
6: Говорив же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.
7: Филип відповів Йому: їм на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.
8: Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
9: тут у одного юнака є п'ять хлібів ячмінних і дві риби; але що то на таку кількість?
10: Іісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отож сіло людей близько п'яти тисяч.
11: Іісус, взявши хліби і воздавши подяку, роздав учням, а учні – тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.
12: І коли наситились, то сказав учням Своїм: зберіть куски, що залишились, щоб нічого не пропало.
13: І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків кусками від п'яти ячмінних хлібів, що залишились у тих, котрі їли.
14: Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Іісус, сказали: це воістину Той Пророк, Котрий має прийти у світ.
15: Іісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
16: Коли ж настав вечір, то учні Його зійшли до моря
17: і, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Іісус не приходив до них.
18: Дув сильний вітер і море хвилювалось.
19: Пропливши стадій близько двадцяти п'яти чи тридцяти, вони побачили Іісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.
20: Але Він сказав їм: це Я; не бійтесь.
21: Вони хотіли взяти Його в човен; і відразу човен пристав до берега, куди пливли.
22: Другого дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли учні Його, і що Іісус не входив у човен з учнями Своїми, а відпливли одні учні Його.
23: Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб з благословіння Господнього.
24: Отже, коли народ побачив, що тут нема Іісуса, ні учнів Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Іісуса.
25: І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Равві! коли Ти прийшов сюди?
26: Іісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
27: Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка зостається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Отець, Бог.
28: Вони сказали Йому: що нам робити, щоб творити діла Божі?
29: Іісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже: щоб ви вірували в Того, Кого Він послав.
30: На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти сотвориш, щоб ми побачили і повірили Тобі? що Ти робиш?
31: Батьки наші їли манну в пустині, як написано: хліб з неба дав їм їсти (Пс. 77,29).
32: Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.
33: Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.
34: На це сказали Йому: Господи! завжди давай нам такий хліб.
35: Іісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.
36: Але Я вам сказав, що ви і бачили Мене, і не віруєте.
37: Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
38: бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Котрий послав Мене.
39: Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб із того, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.
40: Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.
41: Нарікали на Нього іудеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.
42: І говорили: чи не Іісус це, син Йосифа, батька і Матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?
43: Іісус сказав їм у відповідь: не нарікайте між собою.
44: Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не покличе його; і Я воскрешу його в останній день.
45: У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене (Іс. 54,13).
46: Це не те, щоб хто бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця.
47: Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.
48: Я є хліб життя.
49: Батьки ваші їли манну в пустині й померли;
50: хліб, який сходить з небес, є такий, що, хто його їсть, той не помре.
51: Я хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.
52: Тоді іудеї почали сперечатись між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?
53: Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі.
54: Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.
55: Бо Плоть Моя істинно є їжа, і Кров Моя істинно є пиття.
56: Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому.
57: Як послав Мене живий Отець, і Я живу Отцем, так і той, хто їсть Мене, житиме Мною.
58: Цей-то є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.
59: Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.
60: Багато хто з учнів Його, слухаючи те, говорили: які дивні слова! хто може це слухати?
61: Але Іісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його нарікають на те, сказав їм: чи це спокушає вас?
62: А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніше?
63: Дух животворить; плоть аніскільки не допомагає. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.
64: Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Іісус знав спочатку, хто не вірує і хто зрадить Його.
65: І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.
66: Відтоді багато з учнів Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.
67: Тоді Іісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?
68: Симон Петро відповів Йому: Господи! до кого нам йти? Ти маєш слова життя вічного:
69: і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.
70: Іісус відповів їм: чи не дванадцятьох вас вибрав Я? але один з вас диявол.
71: Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо цей мав зрадити Його, будучи одним з дванадцятьох.
← попередній розділнаступний розділ →