Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Іоанна святе благовіствування

наступний розділ →
Розділ 1
1: Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
2: Воно було споконвіку у Бога.
3: Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталось, що сталось.
4: У Ньому було життя, і життя було світлом людям.
5: І світло в темряві світить, і темрява не огорнула Його.
6: Був чоловік, посланий від Бога; ім'я йому Іоанн.
7: Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього.
8: Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло.
9: Було Світло істинне, Яке просвічує кожну людину, яка приходить у світ.
10: У світі був, і світ через Нього стався, і світ Його не пізнав.
11: До своїх прийшов, і свої Його не прийняли.
12: А тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім'я Його, дав силу дітьми Божими бути,
13: які не від крові, не від хотіння плоті, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися.
14: І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця.
15: Іоанн свідчить про Нього і голосно каже: Цей був Той, про Кого я говорив: Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був.
16: І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать,
17: бо закон даний через Мойсея; а благодать і істина сталися через Іісуса Христа.
18: Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Котрий в лоні Отця, Він явив.
19: І ось свідчення Іоанна, коли іудеї послали з Ієрусалима священників і левітів спитати його: хто ти?
20: Він оголосив, і не відрікся, і оголосив, що я не Христос.
21: І спитали його: то що ж? ти Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні.
22: Тоді сказали йому: хто ж ти? щоб нам відповідь дати тим, хто послав нас; що ти скажеш про самого себе?
23: Він сказав: я глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, як сказав Ісаія пророк (Іс. 40,3).
24: А посланці були з фарисеїв;
25: і вони запитали його: що ж ти хрестиш, якщо ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк?
26: Іоанн сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Котрого ви не знаєте.
27: Він-то Грядущий за мною, але Котрий став попереду мене. Я недостойний розв'язати ремінь взуття Його.
28: Це сталося у Віфаварі по той бік Іордана, де хрестив Іоанн.
29: Другого дня бачить Іоанн Іісуса, Котрий ішов до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріхи світу.
30: Це Той, про Котрого я сказав: за мною йде Муж, Який став попереду мене, бо Він був раніш від мене.
31: Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явлений був Ізраїлеві.
32: І свідчив Іоанн, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому.
33: Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим.
34: І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий.
35: Другого дня знову стояв Іоанн та двоє з його учнів.
36: І, побачивши Іісуса, Котрий ішов, сказав: ось Агнець Божий.
37: Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Іісусом.
38: Іісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: що ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві! (що означає: учитель), де Ти живеш?
39: Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день. А було близько десятої години.
40: Один з тих двох, які чули від Іоанна про Іісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41: Він перший знаходить свого брата Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос;
42: і привів його до Іісуса. Іісус же, поглянувши на нього, сказав: ти – Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь (Петро).
43: На другий день Іісус захотів йти до Галілеї, і знаходить Филипа і каже йому: йди за Мною.
44: Филип же був з Віфсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром.
45: Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Котрого писали Мойсей у законі і пророки, Іісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46: Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарету? Филип говорить йому: піди і подивись.
47: Іісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства.
48: Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Іісус відповів йому: перш ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею.
49: Нафанаїл відповів Йому: Равві! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів.
50: Іісус сказав йому у відповідь: ти віриш, тому що Я тобі сказав: Я бачив тебе під смоковницею; побачиш більше цього.
51: І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і Ангелів Божих, які піднімаються і спускаються до Сина Людського.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару овечу не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
2: А хто входить у двері, той пастир овець.
3: Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
4: І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
5: За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
6: Цю притчу сказав їм Іісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
7: Отже, знову сказав їм Іісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
8: Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
9: Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
10: Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з достатком.
11: Я є пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець.
12: А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, залишає вівці і втікає, а вовк хапає і розганяє їх.
13: А наймит втікає, бо він наймит, і не турбується про овець.
14: Я є пастир добрий; і знаю Моїх, і Мої знають Мене.
15: Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за вівці.
16: Є у Мене й інші вівці, які не з цього двору, і тих Мені треба привести: і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один Пастир.
17: Тому любить Мене Отець, що Я життя Моє віддаю, щоб знов прийняти його.
18: Ніхто не відбирає його від Мене, але Я Сам віддаю його. Маю владу віддати його і владу маю знов прийняти його. Цю заповідь Я одержав від Отця Мого.
19: Від цих слів знов виникла суперечка між іудеями.
20: Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?
21: Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?
22: Було тоді в Ієрусалимі свято оновлення, і була зима.
23: Іісус ходив у храмі, в притворі Соломоновому.
24: Тут іудеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш нас у невіданні? якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
25: Іісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім'я Отця Мого, свідчать про Мене.
26: Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.
27: Вівці Мої голосу Мого слухають, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
28: І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.
29: Отець Мій, Котрий дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
30: Я і Отець – єдине.
31: Тут знов іудеї схопили каміння, щоб побити Його.
32: Іісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?
33: Іудеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
34: Іісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав: ви боги? (Пс. 81,6).
35: Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання,–
36: чи Тому, Котрого Отець освятив і послав у світ, ви говорите: богохульствуєш, бо Я сказав: Я Син Божий?
37: Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;
38: а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.
39: Тоді знов шукали Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх,
40: і пішов знов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоанн, і залишився там.
41: І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоанн не сотворив жодного чуда, але все, що Іоанн сказав про Нього, було правдиве.
42: І багато там увірували в Нього.
← попередній розділнаступний розділ →