Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 18
1: Сказавши це, Іісус вийшов з учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і учні Його.
2: Знав же це місце і Іуда, зрадник Його, тому що Іісус часто збирався там з учнями Своїми.
3: Отож Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвященників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю.
4: Іісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте?
5: Йому відповіли: Іісуса Назорея. Іісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними і Іуда, зрадник Його.
6: І коли сказав їм: це Я, вони відступили назад і впали на землю.
7: Знову запитав їх: кого шукаєте? Вони сказали: Іісуса Назорея.
8: Іісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште їх, хай ідуть,
9: щоб збулося слово, сказане Ним: з тих, котрих Ти дав Мені, Я не погубив нікого.
10: Симон же Петро, маючи меч, витягнув його і вдарив раба первосвященницького і відсік йому праве вухо. Ім'я раба було Малх.
11: Але Іісус сказав Петрові: вложи меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?
12: Тоді воїни і тисячоначальник і слуги іудейські взяли Іісуса і зв'язали Його,
13: і відвели Його спершу до Анни, бо він був тесть Каіафи, який був первосвященником на той рік.
14: Це був Каіафа, який порадив іудеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ.
15: За Іісусом ішли Симон Петро і інший учень; учень же цей був знайомий первосвященникові і ввійшов з Іісусом у двір первосвященника.
16: А Петро стояв зовні за дверима. Потім учень, який був знайомий первосвященникові, вийшов і сказав придверниці і ввів Петра.
17: Тут раба придверниця каже Петрові: і ти чи не з учнів Цього Чоловіка? Він сказав: ні.
18: Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся.
19: Первосвященник же спитав Іісуса про учнів Його і про вчення Його.
20: Іісус відповів йому: Я говорив явно світові; Я завжди учив у синагогах і в храмі, де завжди іудеї сходяться, і таємно не говорив нічого.
21: Чого питаєш Мене? спитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось, вони знають, що Я говорив.
22: Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, вдарив Іісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященникові?
23: Іісус відповів йому: якщо Я сказав погано, покажи, що погано, а якщо добре, що ти б'єш Мене?
24: Анна відіслав Його зв'язаного до первосвященника Каіафи.
25: А Симон Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учнів Його і ти? Він відрікся і сказав: ні.
26: Один з рабів первосвященника, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи не я бачив тебе з Ним у саду?
27: Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень.
28: Від Каіафи повели Іісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли в преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти пасху.
29: Пілат вийшов до них і сказав: в чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього?
30: Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі.
31: Пілат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Іудеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого,–
32: щоб збулось слово Іісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре.
33: Тоді Пілат знову ввійшов у преторію і покликав Іісуса, і сказав Йому: Ти Цар Іудейський?
34: Іісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене?
35: Пілат відповів: хіба я іудей? Твій народ і первосвященники видали Тебе мені; що Ти зробив?
36: Іісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої подвизалися б за Мене, щоб Я не був виданий іудеям; але нині Царство Моє не звідси.
37: Пілат сказав Йому: отож Ти Цар? Іісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухає голосу Мого.
38: Пілат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до іудеїв і сказав їм: я ніякої вини не знаходжу в Ньому.
39: Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Іудейського?
40: Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 19
1: Тоді Пілат взяв Іісуса і звелів бити Його.
2: І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову і одягли Його в багряницю,
3: і говорили: радуйся, Царю Іудейський! і били Його по щоках.
4: Пілат знову вийшов і сказав їм: ось, я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої вини.
5: Тоді вийшов Іісус в терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пілат: ось, Людина!
6: Коли ж побачили Його первосвященники і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пілат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому вини.
7: Іудеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен померти, тому що зробив Себе Сином Божим.
8: Пілат, почувши це слово, ще більше злякався.
9: І знов увійшов у преторію і сказав Іісусові: звідки Ти? Але Іісус відповіді не дав йому.
10: Пілат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? чи не знаєш, що я маю владу розіп'яти Тебе, і владу маю відпустити Тебе?
11: Іісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було дано тобі звище; тим-то більший гріх на тому, хто видав Мене тобі.
12: З того часу Пілат намагався відпустити Його. Іудеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противник кесареві.
13: Пілат, почувши це слово, вивів Іісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Ліфостротон, а по-єврейськи Гаввафа.
14: Тоді була п'ятниця перед Пасхою, і година шоста. І сказав Пілат іудеям: ось, Цар ваш!
15: Вони ж закричали: візьми, візьми розіпни Його! Пілат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященники відповіли: нема в нас царя, крім кесаря.
16: І тоді він видав Його їм на розп'яття. І взяли Іісуса і повели.
17: І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, єврейською Голгофа;
18: там розп'яли Його і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Іісуса.
19: Пілат же написав і надпис, і поставив на хресті. Написано було: Іісус Назорей, Цар Іудейський.
20: Цей напис читали багато з іудеїв, тому що місце, де був розп'ятий Іісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською.
21: Первосвященники ж іудейські сказали Пілатові: не пиши: Цар Іудейський, але що Він говорив: Я Цар Іудейський.
22: Пілат відповів: що я написав, те написав.
23: Воїни ж, коли розп'яли Іісуса, взяли одежу Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон; хітон же був не зшитий, а весь зітканий зверху,
24: і сказали один одному: не будемо роздирати його, а кинемо жереб про нього, чий буде,– щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою і про одежу Мою кидали жереб (Пс. 21,19). Так воїни і зробили.
25: Біля хреста Іісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26: Іісус, побачивши Матір і учня, що тут стояв, котрого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! ось, син Твій.
27: Потім каже учневі: ось, Мати твоя! І з цього часу учень цей взяв Її до себе.
28: Після того Іісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб збулося Писання, говорить: жажду!
29: Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його.
30: Коли ж Іісус спробував оцту, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух.
31: А як тоді була п'ятниця, то іудеї, щоб не залишити тіл на хресті в суботу (бо та субота була день великий), просили Пілата, щоб перебити їм гомілки і зняти їх.
32: І прийшли воїни і в першого перебили гомілки, і в другого, розп'ятого з Ним.
33: А коли, підійшовши до Іісуса, побачили, що Він уже помер, не перебили Йому гомілок.
34: Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекла кров і вода.
35: І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве; він знає, що говорить істину, щоб ви повірили.
36: Бо це сталося, щоб збулося Писання: кістка Його хай не зламається (Вих. 12,46).
37: Також і в другому місці Писання говорить: будуть дивитися на Того, Котрого пронзили (Зах. 12,10).
38: Після цього Йосиф з Аримафеї (учень Іісуса, але таємний, з остраху перед іудеями) просив Пілата, щоб зняти тіло Іісуса; і Пілат дозволив. Він пішов і зняв тіло Іісуса.
39: Прийшов також і Никодим (який приходив раніше до Іісуса вночі) і приніс суміш смирни і алоя, літрів близько сотні.
40: І вони взяли тіло Іісуса і обгорнули Його пеленами з пахощами, як за звичаєм ховають іудеї.
41: На тому місці, де Його розп'яли, був сад, і в саду новий гроб, в якому ще ніхто не був покладений.
42: Там поклали Іісуса заради п'ятниці іудейської, тому що гроб був близько.
← попередній розділнаступний розділ →