Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 16
1: Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися.
2: Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові.
3: Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене.
4: Але Я сказав вам це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те; не говорив вам цього спочатку, тому що був з вами.
5: А тепер іду до Того, Хто послав Мене , і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш?
6: Але від того, що Я сказав вам це, печаллю наповнилося серце ваше.
7: Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов, бо, як Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас,
8: і коли Він прийде, викриє світ про гріх і про правду, і про суд:
9: про гріх, що не вірують в Мене;
10: про правду, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене;
11: а про суд, що князь світу цього осуджений.
12: Ще багато маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити.
13: Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам.
14: Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам.
15: Усе, що має Отець, Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і звістить вам.
16: Ще трохи, і ви не побачите Мене, і згодом знову побачите Мене, бо Я йду до Отця.
17: Тут деякі з учнів Його сказали один одному: що це Він говорить нам: ще трохи, і не побачите Мене, і згодом знову побачите Мене, і: Я йду до Отця?
18: Отож вони говорили: що це говорить Він: ще трохи? Не знаємо, що каже.
19: Іісус, зрозумівши, що хочуть спитати Його, сказав їм: чи про те питаєте ви один одного, що Я сказав: ще трохи, і не побачите Мене і згодом знову побачите Мене?
20: Істинно, істинно кажу вам: ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, але печаль ваша в радість буде.
21: Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; але коли народить дитя, вже не пам'ятає скорботи від радості, тому що народилася на світ людина.
22: Так і ви тепер маєте печаль; але Я знов побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас.
23: І в той день ви не спитаєте Мене ні про що. Істинно, істинно кажу вам: чого тільки попросите Отця в ім'я Моє, дасть вам.
24: Донині ви нічого не просили в ім'я Моє; просіть, і одержите, щоб радість ваша була повна.
25: Досі Я говорив вам притчами; але настає час, коли вже не буду говорити вам притчами, а просто сповіщу вам про Отця.
26: В той день будете просити в ім'я Моє, і не кажу вам, що Я благатиму Отця за вас:
27: бо Сам Отець любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я зійшов від Бога.
28: Я зійшов від Отця і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Отця.
29: Учні Його сказали Йому: ось, тепер Ти говориш прямо, і притчі не кажеш ніякої.
30: Тепер бачимо, що Ти все знаєш і не потребуєш, щоб хто запитував Тебе. Тому і віруємо, що Ти від Бога зійшов.
31: Іісус відповів їм: тепер віруєте?
32: Ось, настає час, і вже настав, коли ви розійдетесь кожний в свою сторону і Мене залишите одного, але Я не один, бо Отець зі Мною.
33: Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі будете мати скорботу, але мужайтесь: Я переміг світ.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 8
1: Іісус же пішов на гору Єлеонську.
2: А вранці знов прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
3: Ось книжники і фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбстві, і, поставивши її посередині, сказали Йому:
4: Учителю! цю жінку взяли нині в перелюбстві;
5: а Мойсей у законі заповів нам побивати таких камінням, а Ти що скажеш?
6: Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Іісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
7: Коли ж продовжували питати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
8: І знов, нахилившись додолу, писав на землі.
9: Вони ж, почувши це, і будучи докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Іісус і жінка, яка стояла посередині.
10: Іісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! де ті, що звинувачували тебе? ніхто не осудив тебе?
11: Вона відповіла: ніхто, Господи. Іісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди і більше не гріши.
12: Іісус знову говорив до народу і сказав їм: Я світло світові; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
13: Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве.
14: Іісус сказав їм у відповідь: якщо Я і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве; бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
15: Ви судите по плоті; Я не суджу нікого.
16: А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який послав Мене.
17: А і в законі вашому написано, що свідчення двох чоловік є правдиве (Втор. 19,15).
18: Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Котрий послав Мене.
19: Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Іісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
20: Ці слова говорив Іісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його.
21: Знову сказав їм Іісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
22: Говорили ж іудеї: невже Він уб'є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти?
23: Він сказав їм: ви від нижніх, Я від вишніх; ви від світу цього, Я не від цього світу.
24: Тому Я і сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших, бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших.
25: Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Іісус відповів їм: від початку Сущий, як і кажу вам.
26: Багато маю говорити і судити про вас; але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові.
27: Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
28: Сказав же їм Іісус: коли вознесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
29: Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
30: Коли Він це говорив, багато увірували в Нього.
31: Тоді Іісус сказав іудеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно Мої учні,
32: і пізнаєте істину, і істина визволить вас.
33: Йому відповідали: ми рід Авраама і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними?
34: Іісус відповів їм: істинно, кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
35: Але раб не перебуває в домі вічно, син перебуває вічно.
36: Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.
37: Знаю, що ви рід Авраама, однак шукаєте вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас.
38: Я говорю те, що бачив у Отця Мого; а ви робите те, що бачили в отця вашого.
39: Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Іісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то діла Авраамові робили б.
40: А тепер шукаєте вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам істину, яку чув від Бога: Авраам цього не робив.
41: Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; одного Отця маємо, Бога.
42: Іісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене.
43: Чому ви не розумієте Моїх слів? тому що не можете чути слова Мого.
44: Ваш отець диявол; і ви хочете виконувати похоті отця вашого. Він був людиновбивця споконвіку і не встояв в істині, бо нема в ньому істини. Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і батько неправди.
45: А як Я істину говорю, то не вірите Мені.
46: Хто з вас звинуватить Мене у неправді? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?
47: Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви не слухаєте тому, що ви не від Бога.
48: На це іудеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі?
49: Іісус відповів: у Мені біса нема; але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
50: А втім, Я не шукаю слави Моєї: є Той, Хто шукає і судить.
51: Істинно, істинно кажу вам: хто буде дотримуватися слова Мого, той не побачить смерті повік.
52: Іудеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слова Мого буде дотримуватися, той не зазнає смерті повік.
53: Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? і від пророків, які померли: чим Ти Себе робиш?
54: Іісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Котрого ви говорите, що Він Бог ваш.
55: І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібний до вас лжець. Але Я знаю Його і дотримую слово Його.
56: Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив і зрадів.
57: На це сказали Йому іудеї: Тобі нема ще й п'ятидесяти років,– і Ти бачив Авраама?
58: Іісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніше, ніж був Авраам, Я є.
59: Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Іісус сховався і вийшов з храму, пройшовши серед них, і пішов далі.
1: Іісус же пішов на гору Єлеонську.
2: А вранці знов прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
3: Ось книжники і фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбстві, і, поставивши її посередині, сказали Йому:
4: Учителю! цю жінку взяли нині в перелюбстві;
5: а Мойсей у законі заповів нам побивати таких камінням, а Ти що скажеш?
6: Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Іісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
7: Коли ж продовжували питати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
8: І знов, нахилившись додолу, писав на землі.
9: Вони ж, почувши це, і будучи докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Іісус і жінка, яка стояла посередині.
10: Іісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! де ті, що звинувачували тебе? ніхто не осудив тебе?
11: Вона відповіла: ніхто, Господи. Іісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди і більше не гріши.
12: Іісус знову говорив до народу і сказав їм: Я світло світові; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
13: Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве.
14: Іісус сказав їм у відповідь: якщо Я і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве; бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
15: Ви судите по плоті; Я не суджу нікого.
16: А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який послав Мене.
17: А і в законі вашому написано, що свідчення двох чоловік є правдиве (Втор. 19,15).
18: Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Котрий послав Мене.
19: Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Іісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
20: Ці слова говорив Іісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його.
21: Знову сказав їм Іісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
22: Говорили ж іудеї: невже Він уб'є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти?
23: Він сказав їм: ви від нижніх, Я від вишніх; ви від світу цього, Я не від цього світу.
24: Тому Я і сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших, бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших.
25: Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Іісус відповів їм: від початку Сущий, як і кажу вам.
26: Багато маю говорити і судити про вас; але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові.
27: Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
28: Сказав же їм Іісус: коли вознесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
29: Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
30: Коли Він це говорив, багато увірували в Нього.
31: Тоді Іісус сказав іудеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно Мої учні,
32: і пізнаєте істину, і істина визволить вас.
33: Йому відповідали: ми рід Авраама і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними?
34: Іісус відповів їм: істинно, кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
35: Але раб не перебуває в домі вічно, син перебуває вічно.
36: Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.
37: Знаю, що ви рід Авраама, однак шукаєте вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас.
38: Я говорю те, що бачив у Отця Мого; а ви робите те, що бачили в отця вашого.
39: Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Іісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то діла Авраамові робили б.
40: А тепер шукаєте вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам істину, яку чув від Бога: Авраам цього не робив.
41: Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; одного Отця маємо, Бога.
42: Іісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене.
43: Чому ви не розумієте Моїх слів? тому що не можете чути слова Мого.
44: Ваш отець диявол; і ви хочете виконувати похоті отця вашого. Він був людиновбивця споконвіку і не встояв в істині, бо нема в ньому істини. Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і батько неправди.
45: А як Я істину говорю, то не вірите Мені.
46: Хто з вас звинуватить Мене у неправді? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?
47: Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви не слухаєте тому, що ви не від Бога.
48: На це іудеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі?
49: Іісус відповів: у Мені біса нема; але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
50: А втім, Я не шукаю слави Моєї: є Той, Хто шукає і судить.
51: Істинно, істинно кажу вам: хто буде дотримуватися слова Мого, той не побачить смерті повік.
52: Іудеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слова Мого буде дотримуватися, той не зазнає смерті повік.
53: Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? і від пророків, які померли: чим Ти Себе робиш?
54: Іісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Котрого ви говорите, що Він Бог ваш.
55: І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібний до вас лжець. Але Я знаю Його і дотримую слово Його.
56: Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив і зрадів.
57: На це сказали Йому іудеї: Тобі нема ще й п'ятидесяти років,– і Ти бачив Авраама?
58: Іісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніше, ніж був Авраам, Я є.
59: Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Іісус сховався і вийшов з храму, пройшовши серед них, і пішов далі.
1: Іісус же пішов на гору Єлеонську.
2: А вранці знов прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
3: Ось книжники і фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбстві, і, поставивши її посередині, сказали Йому:
4: Учителю! цю жінку взяли нині в перелюбстві;
5: а Мойсей у законі заповів нам побивати таких камінням, а Ти що скажеш?
6: Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Іісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
7: Коли ж продовжували питати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
8: І знов, нахилившись додолу, писав на землі.
9: Вони ж, почувши це, і будучи докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Іісус і жінка, яка стояла посередині.
10: Іісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! де ті, що звинувачували тебе? ніхто не осудив тебе?
11: Вона відповіла: ніхто, Господи. Іісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди і більше не гріши.
12: Іісус знову говорив до народу і сказав їм: Я світло світові; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
13: Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве.
14: Іісус сказав їм у відповідь: якщо Я і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве; бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
15: Ви судите по плоті; Я не суджу нікого.
16: А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який послав Мене.
17: А і в законі вашому написано, що свідчення двох чоловік є правдиве (Втор. 19,15).
18: Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Котрий послав Мене.
19: Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Іісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
20: Ці слова говорив Іісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його.
21: Знову сказав їм Іісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
22: Говорили ж іудеї: невже Він уб'є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти?
23: Він сказав їм: ви від нижніх, Я від вишніх; ви від світу цього, Я не від цього світу.
24: Тому Я і сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших, бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших.
25: Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Іісус відповів їм: від початку Сущий, як і кажу вам.
26: Багато маю говорити і судити про вас; але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові.
27: Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
28: Сказав же їм Іісус: коли вознесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
29: Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
30: Коли Він це говорив, багато увірували в Нього.
31: Тоді Іісус сказав іудеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно Мої учні,
32: і пізнаєте істину, і істина визволить вас.
33: Йому відповідали: ми рід Авраама і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними?
34: Іісус відповів їм: істинно, кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
35: Але раб не перебуває в домі вічно, син перебуває вічно.
36: Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.
37: Знаю, що ви рід Авраама, однак шукаєте вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас.
38: Я говорю те, що бачив у Отця Мого; а ви робите те, що бачили в отця вашого.
39: Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Іісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то діла Авраамові робили б.
40: А тепер шукаєте вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам істину, яку чув від Бога: Авраам цього не робив.
41: Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; одного Отця маємо, Бога.
42: Іісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене.
43: Чому ви не розумієте Моїх слів? тому що не можете чути слова Мого.
44: Ваш отець диявол; і ви хочете виконувати похоті отця вашого. Він був людиновбивця споконвіку і не встояв в істині, бо нема в ньому істини. Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і батько неправди.
45: А як Я істину говорю, то не вірите Мені.
46: Хто з вас звинуватить Мене у неправді? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?
47: Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви не слухаєте тому, що ви не від Бога.
48: На це іудеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі?
49: Іісус відповів: у Мені біса нема; але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
50: А втім, Я не шукаю слави Моєї: є Той, Хто шукає і судить.
51: Істинно, істинно кажу вам: хто буде дотримуватися слова Мого, той не побачить смерті повік.
52: Іудеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слова Мого буде дотримуватися, той не зазнає смерті повік.
53: Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? і від пророків, які померли: чим Ти Себе робиш?
54: Іісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Котрого ви говорите, що Він Бог ваш.
55: І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібний до вас лжець. Але Я знаю Його і дотримую слово Його.
56: Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив і зрадів.
57: На це сказали Йому іудеї: Тобі нема ще й п'ятидесяти років,– і Ти бачив Авраама?
58: Іісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніше, ніж був Авраам, Я є.
59: Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Іісус сховався і вийшов з храму, пройшовши серед них, і пішов далі.
← попередній розділнаступний розділ →