Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 14
1: Хай не тривожиться серце ваше: віруйте в Бога, і в Мене віруйте.
2: В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам.
3: І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були, де Я.
4: А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте.
5: Фома сказав Йому: Господи! не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь?
6: Іісус сказав йому: Я є путь і істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.
7: Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його.
8: Филип сказав Йому: Господи! покажи нам Отця, і досить нам.
9: Іісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця?
10: Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла.
11: Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені; а якщо не так, то вірте Мені за самими ділами.
12: Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, які творю Я, і він сотворить, і більше цих сотворить; тому що Я до Отця Мого іду.
13: І коли чого попросите у Отця в ім'я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині.
14: І коли чого попросите в ім'я Моє, Я те зроблю.
15: Якщо любите Мене, то виконуйте Мої заповіді.
16: І Я умолю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, що буде з вами повік,
17: Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; а ви знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде.
18: Не залишу вас сиротами; прийду до вас.
19: Ще трохи, і світ уже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити.
20: У той день дізнаєтесь ви, що Я в Отці Моєму, і ви в Мені, і Я в вас.
21: Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, той возлюблений буде Отцем Моїм; і Я полюблю його і явлюся йому Сам.
22: Іуда, не Іскаріот, говорить Йому: Господи! що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові?
23: Іісус сказав йому у відповідь: хто любить Мене, той слово Моє виконуватиме; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього і оселю сотворимо у нього.
24: А хто не любить Мене, слів Моїх не виконує; слово ж, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене.
25: Це сказав Я вам, перебуваючи з вами.
26: Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім'я Моє, навчить вас усьому і нагадає вам усе, що Я говорив вам.
27: Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться серце ваше і хай не страхається.
28: Ви чули, що Я сказав вам: іду від вас і прийду до вас. Коли б ви любили Мене, то зраділи б, що Я сказав: іду до Отця; бо Отець Мій більший за Мене.
29: І ось, Я сказав вам про те, перше ніж збулося, щоб ви повірили, коли збудеться.
30: Вже небагато Мені говорити з вами; бо йде князь світу цього, і в Мені не має нічого.
31: Але щоб світ знав, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так і творю: встаньте, підемо звідси.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 6
1: Після цього пішов Іісус на той бік Тиверіадського моря в Галілеї.
2: За Ним йшло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
3: Іісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.
4: Наближалася ж Пасха, іудейське свято.
5: Іісус, звівши очі й побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
6: Говорив же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.
7: Филип відповів Йому: їм на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.
8: Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
9: тут у одного юнака є п'ять хлібів ячмінних і дві риби; але що то на таку кількість?
10: Іісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отож сіло людей близько п'яти тисяч.
11: Іісус, взявши хліби і воздавши подяку, роздав учням, а учні – тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.
12: І коли наситились, то сказав учням Своїм: зберіть куски, що залишились, щоб нічого не пропало.
13: І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків кусками від п'яти ячмінних хлібів, що залишились у тих, котрі їли.
14: Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Іісус, сказали: це воістину Той Пророк, Котрий має прийти у світ.
15: Іісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
16: Коли ж настав вечір, то учні Його зійшли до моря
17: і, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Іісус не приходив до них.
18: Дув сильний вітер і море хвилювалось.
19: Пропливши стадій близько двадцяти п'яти чи тридцяти, вони побачили Іісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.
20: Але Він сказав їм: це Я; не бійтесь.
21: Вони хотіли взяти Його в човен; і відразу човен пристав до берега, куди пливли.
22: Другого дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли учні Його, і що Іісус не входив у човен з учнями Своїми, а відпливли одні учні Його.
23: Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб з благословіння Господнього.
24: Отже, коли народ побачив, що тут нема Іісуса, ні учнів Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Іісуса.
25: І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Равві! коли Ти прийшов сюди?
26: Іісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
27: Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка зостається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Отець, Бог.
28: Вони сказали Йому: що нам робити, щоб творити діла Божі?
29: Іісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже: щоб ви вірували в Того, Кого Він послав.
30: На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти сотвориш, щоб ми побачили і повірили Тобі? що Ти робиш?
31: Батьки наші їли манну в пустині, як написано: хліб з неба дав їм їсти (Пс. 77,29).
32: Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.
33: Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.
34: На це сказали Йому: Господи! завжди давай нам такий хліб.
35: Іісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.
36: Але Я вам сказав, що ви і бачили Мене, і не віруєте.
37: Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
38: бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Котрий послав Мене.
39: Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб із того, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.
40: Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.
41: Нарікали на Нього іудеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.
42: І говорили: чи не Іісус це, син Йосифа, батька і Матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?
43: Іісус сказав їм у відповідь: не нарікайте між собою.
44: Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не покличе його; і Я воскрешу його в останній день.
45: У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене (Іс. 54,13).
46: Це не те, щоб хто бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця.
47: Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.
48: Я є хліб життя.
49: Батьки ваші їли манну в пустині й померли;
50: хліб, який сходить з небес, є такий, що, хто його їсть, той не помре.
51: Я хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.
52: Тоді іудеї почали сперечатись між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?
53: Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі.
54: Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.
55: Бо Плоть Моя істинно є їжа, і Кров Моя істинно є пиття.
56: Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому.
57: Як послав Мене живий Отець, і Я живу Отцем, так і той, хто їсть Мене, житиме Мною.
58: Цей-то є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.
59: Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.
60: Багато хто з учнів Його, слухаючи те, говорили: які дивні слова! хто може це слухати?
61: Але Іісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його нарікають на те, сказав їм: чи це спокушає вас?
62: А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніше?
63: Дух животворить; плоть аніскільки не допомагає. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.
64: Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Іісус знав спочатку, хто не вірує і хто зрадить Його.
65: І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.
66: Відтоді багато з учнів Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.
67: Тоді Іісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?
68: Симон Петро відповів Йому: Господи! до кого нам йти? Ти маєш слова життя вічного:
69: і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.
70: Іісус відповів їм: чи не дванадцятьох вас вибрав Я? але один з вас диявол.
71: Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо цей мав зрадити Його, будучи одним з дванадцятьох.
1: Після цього пішов Іісус на той бік Тиверіадського моря в Галілеї.
2: За Ним йшло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
3: Іісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.
4: Наближалася ж Пасха, іудейське свято.
5: Іісус, звівши очі й побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
6: Говорив же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.
7: Филип відповів Йому: їм на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.
8: Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
9: тут у одного юнака є п'ять хлібів ячмінних і дві риби; але що то на таку кількість?
10: Іісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отож сіло людей близько п'яти тисяч.
11: Іісус, взявши хліби і воздавши подяку, роздав учням, а учні – тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.
12: І коли наситились, то сказав учням Своїм: зберіть куски, що залишились, щоб нічого не пропало.
13: І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків кусками від п'яти ячмінних хлібів, що залишились у тих, котрі їли.
14: Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Іісус, сказали: це воістину Той Пророк, Котрий має прийти у світ.
15: Іісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
16: Коли ж настав вечір, то учні Його зійшли до моря
17: і, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Іісус не приходив до них.
18: Дув сильний вітер і море хвилювалось.
19: Пропливши стадій близько двадцяти п'яти чи тридцяти, вони побачили Іісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.
20: Але Він сказав їм: це Я; не бійтесь.
21: Вони хотіли взяти Його в човен; і відразу човен пристав до берега, куди пливли.
22: Другого дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли учні Його, і що Іісус не входив у човен з учнями Своїми, а відпливли одні учні Його.
23: Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб з благословіння Господнього.
24: Отже, коли народ побачив, що тут нема Іісуса, ні учнів Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Іісуса.
25: І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Равві! коли Ти прийшов сюди?
26: Іісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
27: Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка зостається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Отець, Бог.
28: Вони сказали Йому: що нам робити, щоб творити діла Божі?
29: Іісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже: щоб ви вірували в Того, Кого Він послав.
30: На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти сотвориш, щоб ми побачили і повірили Тобі? що Ти робиш?
31: Батьки наші їли манну в пустині, як написано: хліб з неба дав їм їсти (Пс. 77,29).
32: Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.
33: Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.
34: На це сказали Йому: Господи! завжди давай нам такий хліб.
35: Іісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.
36: Але Я вам сказав, що ви і бачили Мене, і не віруєте.
37: Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
38: бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Котрий послав Мене.
39: Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб із того, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.
40: Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.
41: Нарікали на Нього іудеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.
42: І говорили: чи не Іісус це, син Йосифа, батька і Матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?
43: Іісус сказав їм у відповідь: не нарікайте між собою.
44: Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не покличе його; і Я воскрешу його в останній день.
45: У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене (Іс. 54,13).
46: Це не те, щоб хто бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця.
47: Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.
48: Я є хліб життя.
49: Батьки ваші їли манну в пустині й померли;
50: хліб, який сходить з небес, є такий, що, хто його їсть, той не помре.
51: Я хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.
52: Тоді іудеї почали сперечатись між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?
53: Іісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі.
54: Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.
55: Бо Плоть Моя істинно є їжа, і Кров Моя істинно є пиття.
56: Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому.
57: Як послав Мене живий Отець, і Я живу Отцем, так і той, хто їсть Мене, житиме Мною.
58: Цей-то є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.
59: Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.
60: Багато хто з учнів Його, слухаючи те, говорили: які дивні слова! хто може це слухати?
61: Але Іісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його нарікають на те, сказав їм: чи це спокушає вас?
62: А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніше?
63: Дух животворить; плоть аніскільки не допомагає. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.
64: Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Іісус знав спочатку, хто не вірує і хто зрадить Його.
65: І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.
66: Відтоді багато з учнів Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.
67: Тоді Іісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?
68: Симон Петро відповів Йому: Господи! до кого нам йти? Ти маєш слова життя вічного:
69: і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.
70: Іісус відповів їм: чи не дванадцятьох вас вибрав Я? але один з вас диявол.
71: Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо цей мав зрадити Його, будучи одним з дванадцятьох.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: Був же чоловік з фарисеїв, на ім'я Никодим, із начальників іудейських.
2: Він вночі прийшов до Іісуса і сказав Йому: Равві! ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо таких чудес, які Ти твориш, ніхто не може творити, якщо не буде з ним Бог.
3: Іісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
4: Никодим говорить Йому: як може людина родитися, будучи старою? хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
5: Іісус відповів: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
6: Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7: Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: треба вам родитися звище.
8: Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа.
9: Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
10: Іісус відповів йому і сказав: ти – учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш?
11: Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте.
12: Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?
13: Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах.
14: І як Мойсей возніс змія в пустині, так належить піднесеному бути Синові Людському,
15: щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
16: Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
17: Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ був спасений через Нього.
18: Віруючий в Нього не буде осуджений, а невіруючий уже осуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.
19: Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були злі;
20: бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрились діла його, бо вони злі,
21: а хто поступає по правді, йде до світла, щоб відкрились діла його, бо вони творені в Бозі.
22: Після цього прийшов Іісус з учнями Своїми в Іудейську землю, і там жив з ними і хрестив.
23: Іоанн же хрестив в Єноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди і хрестилися,
24: бо Іоанн ще не був ув'язнений в темницю.
25: Тоді виникла суперечка учнів Іоанна з іудеями про очищення.
26: І прийшли до Іоанна і сказали йому: равві! Той, Котрий був з тобою по той бік Іордана, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27: Іоанн сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба.
28: Ви самі мені свідки в тому, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним.
29: Хто має наречену, той наречений, а друг нареченого, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос нареченого. Отже, ця радість моя сповнилась.
30: Йому належить рости, а мені умалятися.
31: Хто з неба приходить, над усіма є, а хто від землі – земний і є і по-земному говорить; Хто з неба приходить, є вище всіх,
32: і що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає.
33: Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний,
34: бо Той, Котрого послав Бог, говорить слова Божі; бо не мірою дає Бог Духа.
35: Отець любить Сина і все дав у руки Його.
36: Віруючий в Сина має життя вічне, а невіруючий в Сина не побачить життя, а гнів Божий перебуває на ньому.
1: Був же чоловік з фарисеїв, на ім'я Никодим, із начальників іудейських.
2: Він вночі прийшов до Іісуса і сказав Йому: Равві! ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо таких чудес, які Ти твориш, ніхто не може творити, якщо не буде з ним Бог.
3: Іісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
4: Никодим говорить Йому: як може людина родитися, будучи старою? хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
5: Іісус відповів: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
6: Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7: Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: треба вам родитися звище.
8: Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа.
9: Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
10: Іісус відповів йому і сказав: ти – учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш?
11: Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте.
12: Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?
13: Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах.
14: І як Мойсей возніс змія в пустині, так належить піднесеному бути Синові Людському,
15: щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
16: Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
17: Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ був спасений через Нього.
18: Віруючий в Нього не буде осуджений, а невіруючий уже осуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.
19: Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були злі;
20: бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрились діла його, бо вони злі,
21: а хто поступає по правді, йде до світла, щоб відкрились діла його, бо вони творені в Бозі.
22: Після цього прийшов Іісус з учнями Своїми в Іудейську землю, і там жив з ними і хрестив.
23: Іоанн же хрестив в Єноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди і хрестилися,
24: бо Іоанн ще не був ув'язнений в темницю.
25: Тоді виникла суперечка учнів Іоанна з іудеями про очищення.
26: І прийшли до Іоанна і сказали йому: равві! Той, Котрий був з тобою по той бік Іордана, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27: Іоанн сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба.
28: Ви самі мені свідки в тому, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним.
29: Хто має наречену, той наречений, а друг нареченого, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос нареченого. Отже, ця радість моя сповнилась.
30: Йому належить рости, а мені умалятися.
31: Хто з неба приходить, над усіма є, а хто від землі – земний і є і по-земному говорить; Хто з неба приходить, є вище всіх,
32: і що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає.
33: Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний,
34: бо Той, Котрого послав Бог, говорить слова Божі; бо не мірою дає Бог Духа.
35: Отець любить Сина і все дав у руки Його.
36: Віруючий в Сина має життя вічне, а невіруючий в Сина не побачить життя, а гнів Божий перебуває на ньому.
← попередній розділнаступний розділ →