Від Іоанна святе благовіствування

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару овечу не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
2: А хто входить у двері, той пастир овець.
3: Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
4: І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
5: За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
6: Цю притчу сказав їм Іісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
7: Отже, знову сказав їм Іісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
8: Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
9: Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
10: Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з достатком.
11: Я є пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець.
12: А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, залишає вівці і втікає, а вовк хапає і розганяє їх.
13: А наймит втікає, бо він наймит, і не турбується про овець.
14: Я є пастир добрий; і знаю Моїх, і Мої знають Мене.
15: Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за вівці.
16: Є у Мене й інші вівці, які не з цього двору, і тих Мені треба привести: і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один Пастир.
17: Тому любить Мене Отець, що Я життя Моє віддаю, щоб знов прийняти його.
18: Ніхто не відбирає його від Мене, але Я Сам віддаю його. Маю владу віддати його і владу маю знов прийняти його. Цю заповідь Я одержав від Отця Мого.
19: Від цих слів знов виникла суперечка між іудеями.
20: Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?
21: Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?
22: Було тоді в Ієрусалимі свято оновлення, і була зима.
23: Іісус ходив у храмі, в притворі Соломоновому.
24: Тут іудеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш нас у невіданні? якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
25: Іісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім'я Отця Мого, свідчать про Мене.
26: Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.
27: Вівці Мої голосу Мого слухають, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
28: І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.
29: Отець Мій, Котрий дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
30: Я і Отець – єдине.
31: Тут знов іудеї схопили каміння, щоб побити Його.
32: Іісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?
33: Іудеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
34: Іісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав: ви боги? (Пс. 81,6).
35: Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання,–
36: чи Тому, Котрого Отець освятив і послав у світ, ви говорите: богохульствуєш, бо Я сказав: Я Син Божий?
37: Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;
38: а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.
39: Тоді знов шукали Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх,
40: і пішов знов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоанн, і залишився там.
41: І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоанн не сотворив жодного чуда, але все, що Іоанн сказав про Нього, було правдиве.
42: І багато там увірували в Нього.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Після цього було іудейське свято, і прийшов Іісус до Ієрусалима.
2: В Ієрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Віфезда, яка мала п'ять критих ходів.
3: У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води,
4: бо Ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав.
5: Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років.
6: Іісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим?
7: Недужий відповів Йому: так, Господи; але чоловіка не маю, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить.
8: Іісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи.
9: І він одразу одужав, взяв постіль свою і пішов. Того дня була субота.
10: Тому іудеї говорили зціленому: сьогодні субота, і не слід тобі було брати постіль свою.
11: Він відповів їм: Хто зцілив мене, Той сказав мені: візьми постіль твою і ходи.
12: Його спитали: хто Той Чоловік, Котрий сказав тобі: візьми постіль твою і ходи?
13: А зцілений не знав, хто Він, бо Іісус зник у народі, що був на тому місці.
14: Потім Іісус зустрів його в храмі і сказав йому: ось, ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не трапилось чого гіршого.
15: Чоловік цей пішов і сказав іудеям, що Той, Хто зцілив його, є Іісус.
16: І почали іудеї переслідувати Іісуса і шукали Його вбити за те, що творив такі діла в суботу.
17: Іісус же говорив їм: Отець Мій донині робить і Я роблю.
18: Іудеї ще більше шукали Його вбити за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, рівняючи Себе до Бога.
19: На це Іісус сказав: істинно, істинно говорю вам: Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо що Він творить, те так само творить і Син.
20: Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам творить; і покаже Йому діла більші від цих, що ви здивуєтесь.
21: Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче.
22: Бо Отець не судить нікого, а весь суд віддав Синові,
23: щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який послав Його.
24: Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя, і на суд не приходить, а перейшов від смерті в життя.
25: Істинно, істинно кажу вам: настане час і настав уже, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
26: Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі.
27: І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський.
28: Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого;
29: і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло – у воскресіння суду.
30: Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Котрий послав Мене.
31: Коли Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє не є істинне.
32: Є інший, який свідчить про Мене; і Я знаю, що істинне те свідчення, яким він свідчить про Мене.
33: Ви посилали до Іоанна, і він засвідчив про істину.
34: А втім, Я не від людини приймаю свідчення, але говорю це для того, щоб ви спаслися.
35: Він був світильник, який горів і світив; ви ж хотіли короткий час порадуватися при світлі його.
36: Я ж маю свідчення більше за Іоаннове: бо діла, які Отець дав Мені звершити, самі діла ці, котрі Я творю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
37: І Отець, Який послав Мене, Сам засвідчив про Мене. А ви ні голосу Його ніколи не чули, ні лиця Його ніколи не бачили;
38: і не маєте слова Його, яке перебувало б у вас; бо ви не віруєте в Того, Котрого Він послав.
39: Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене.
40: Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя.
41: Не приймаю слави від людей,
42: але знаю вас: ви не маєте в собі любові до Бога.
43: Я прийшов в ім'я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім'я своє, його приймете.
44: Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте?
45: Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є на вас обвинувач – Мойсей, на якого ви уповаєте.
46: Бо якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б і Мені, тому що він писав про Мене.
47: Якщо ж його писанням не вірите, то як повірите Моїм словам?