Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 48
1: Про Моав так говорить Гос­подь Саваоф, Бог Ізраїлів: горе Нево́! він спустошений; Кариафаїм посоромлений і взятий; Мизгав посоромлений і знищений.
2: Немає вже слави Моава; у Есевоні задумують про­ти нього зло: «підемо, знищимо його із числа народів». І ти, Мадмено, загинеш; меч іде слідом за тобою.
3: Чутно волання від Оронаїма, спустошення і руйнування велике.
4: Знищений Моав; волання підняли діти його.
5: На підйомі у Лухит плач за плачем здіймається; і на спуску з Оронаїма ворог чує волання про руйнування.
6: Біжіть, рятуйте життя своє, і будьте подібні до оголеного дерева у пустелі.
7: Оскільки ти сподівався на діла твої і на скарби твої, тому і ти будеш узятий, і Хамос піде у полон разом зі своїми священиками і своїми князями.
8: І прийде спус­тошувач на всяке місто, і місто не уціліє; і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь.
9: Дайте крила Моаву, щоб він міг полетіти; міста його будуть пустелею, тому що не буде кому жити у них.
10: Проклятий, хто діло Господнє робить недбало, і проклятий, хто утримує меч Його від крови!
11: Моав від юности своєї був у спокої, сидів на дріжджах своїх і не переливали його із посудини у посудину, і у полон не ходив; тому залишався у ньому смак його, і запах його не змінювався.
12: Тому ось, приходять дні,— говорить Господь,— коли Я пошлю до нього переливачів, які переллють його і спорожнять посудини його, і розіб’ють глечики його.
13: І посоромлений буде Моав заради Хамоса, як дім Ізраїлів посоромлений був заради Вефиля, надії своєї.
14: Чому ви говорите: «ми люди хоробрі і міцні для війни»?­
15: Спустошений Моав, і міста його горять, і добірні юнаки його пішли на заколення,— говорить Цар,— Господь Саваоф ім’я Його.
16: Близька загибель Моава, і сильно поспі­шає біда його.
17: Пошкодуйте за ним, усі сусіди його й усі, хто знає ім’я його, скажіть: «як знищений жезл сили, посох слави!»
18: Зійди з висоти величі і сиди у спразі, дочко— жи­телько Дивона, бо спустошувач Мо­ава прийде до тебе і знищить укріплення твої.
19: Стань при дорозі і дивися, жителько Ароера, запитуй того, хто біжить і спасається: «що трапилося?»
20: Посоромлений Моав, бо знищений; ридайте і волайте, оголосіть в Арноні, що спустошено Моав.
21: І суд прийшов на рівнини, на Халон і на Іаацу, і на Мофаф,
22: і на Дивон і на Нево́, і на Бет-Дивлафаїм,
23: і на Кариафаїм і на Бет-Гамул, і на Бет-Маон,
24: і на Кериоф і на Восор, і на всі міста землі Моавитської, далекі і близькі.
25: Відсічений ріг Моава, і правиця його знищена,— говорить Господь.
26: Напоїть його п’яним, бо він піднісся проти Господа; і нехай Моав валяється у блювотині своїй, і сам буде посміянням.
27: Чи не був осміяним у тебе Ізраїль? хіба він між злодіями був упійманий, що ти, бувало, лиш тільки заговориш про нього, хитаєш головою?
28: Залиште міста і живіть на скелях, жителі Моава, і будьте як голуби, які роблять гнізда при вході у печеру.
29: Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про його зарозумілість і його гордовитість, і чванливість його і звеличування сер­ця його.
30: Знаю Я зухвалість його,— говорить Господь,— але це ненадійно; порожні слова його: не так зроблять.
31: Тому буду ридати про Моав і волати за весь Моав; будуть зітхати за мужів Кирхареса.
32: Буду плакати за тебе, винограднику Севамський, плачем Іазера; паростки твої простягалися за море, досягали озера Іазера; спустошувач напав на літні плоди твої і на дозрілий виноград.
33: Радість і веселощі відняті від Кармила і від землі Моава. Я покладу кінець вину в точилах; не будуть більше топтати у них з піс­нями; крик битви буде, а не крик радости.
34: Від волання Есевона до Елеали і до Іааци вони піднімуть голос свій від Сигора до Оронаїма, до третьої Егли, бо і води Нимрима висохнуть.
35: Знищу в Моаві,— говорить Господь,— тих, що приносять жертви на висотах і кадять богам його.
36: Тому серце моє стогне за Моав, як сопілка; за жителів Кирхареса стогне серце моє, як сопілка, бо багатства, ними набуті, загинули:
37: у кожного голова го́ла й у кожного борода зменшена; у всіх на руках подряпини і на стегнах веретище.
38: На усіх покрівлях Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я знищив Моав, як непотрібну посудину,— говорить Гос­подь.
39: «Який знищений він!»— будуть говорити ридаючи; «як Моав покрився соромом, повернувши тил!». І буде Моав осміяним і жахом для усіх навко­лишніх його,
40: бо так говорить Господь: ось, як орел, налетить він і розкриє крила свої над Моавом.
41: Міс­та будуть узяті, й ук­ріплення завойовані, й серце хоробрих моавитян буде у той день, як серце жінки, яка мучиться пологами.
42: І знищений буде Моав із числа народів, тому що він повстав проти Господа.
43: Жах і яма і петля— для тебе, жителю Моа­ва,— сказав Господь.
44: Хто втече від жаху, впаде­ в яму; а хто вийде з ями, потрапить у зашморг, бо Я наведу на нього, на Моа­ва, час відвідання їх,— говорить Гос­подь.
45: Під тінню Есевона зупинилися ті, що біжать, знесилівши; але вогонь вийшов з Есевона і полум’я із середовища Сигона, і пожере бік Моава і тім’я синів непокірних.
46: Го­ре тобі, Моаве! загинув народ Хамо­са, бо сини твої взяті у полон, і дочки твої— у полон.
47: Але в останні дні поверну полон Моава,— говорить Господь. До цього суд на Моаві.­