Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Говорять: «якщо чоловік відпустить дружину свою, і вона відійде від нього і зробиться дружиною іншого чоловіка, то чи може вона повернутися до нього? Чи не осквернилася б цим країна та?» А ти з багатьма коханцями блудодіяла,— і однак же повернися до Мене,— говорить Господь.
2: Зведи очі твої на висоти і подивися, де не блудодіяли з тобою? Біля дороги сиділа ти для них, як аравитянин у пустелі, й оск­вернила землю блудом твоїм і лукавством твоїм.
3: За те були утримані дощі, і не було дощу пізнього; але у тебе було чоло блудниці, ти відкинула сором.
4: Чи не будеш ти відтепер волати до Мене: «Отче мій! Ти був путівником юности моєї!
5: Нев­же завжди буде Він у гніві? і невже вічно буде утримувати його у Собі?» Ось, що говориш ти, а робиш зло і досягаєш успіхів у ньому.
6: Господь сказав мені у дні Іосії царя: чи бачив ти, що робила відступниця, дочка Ізраїля? Вона ходила на всяку високу гору і під усяке гіллясте дерево і там блудодіяла.
7: І після того, як вона усе це робила, Я говорив: «повернися до Мене»; але вона не повернулася; і бачила цевіроломна сестра її Юдея.
8: І Я бачив, що, коли за усі перелюбні дії відступниці, дочки Ізраїля, Я відпус­тив її і дав їй розвідний лист, віроломна сестра її Юдея не убоялась, а пішла і сама блудодіяла.
9: І неприхованим блудодійством вона осквер­нила землю, і перелюбствувала з каменем і деревом.
10: Але при усьому цьому віроломна сестра її Юдея не навернулася до Мене усім серцем своїм, а тільки удавано,— говорить Господь.
11: І сказав мені Господь: від­ступниця, дочкаІзраїлева, виявилася правішою, ніж віроломна Юдея.
12: Йди і проголоси слова ці на північ, і скажи: навернися, відступнице, дочкоІзраїлева,— говорить Господь. Я не виллю на вас гніву Мого; бо Я милостивий,— говорить Господь,— не вічно буду обурюватися.
13: Визнай тільки провину твою: бо ти відступила від Господа Бога твого­ і блудодіяла з чужими під усяким гіллястим деревом, а голосу Мого ви не слухали,— говорить Гос­подь.
14: По­верніться, діти-відступники,— говорить Господь,— тому що Я поєднався з вами, і візьму вас по одному з міста, по двоє із племені, і приведу вас на Сион.
15: І дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пасти вас зі знанням і розсуд­ли­вістю.
16: І буде, коли ви розмно­жи­теся і зробитеся багатоплідними на землі, у ті дні,— говорить Господь,— не будуть говорити більше: «ковчег завіту Господнього»; він і на думку не спаде, і не згадають про нього, і не будуть приходити до нього, і його вже не буде.
17: У той час назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити за впертіс­тю злого серця свого.
18: У ті дні прийде дім Іудин до дому Ізраїлевого, і підуть разом із землі північної у зем­лю, яку Я дав у спадщину батькам вашим.
19: І говорив Я: як поставлю тебе у число дітей і дам тобі жадану землю, найпрекраснішу спадщину багатьох народів? І сказав: ти будеш називати Мене отцем твоїм і не відступиш від Мене.
20: Але воістину, як дружина віроломно зрад­жує друга свого, так віроломно вчинили зі Мною ви, дім Ізраїлів,— говорить Господь.
21: Голос чутно на висотах, жалібний плач синів Ізраїля за те, що вони спотворили шлях свій, забули Господа Бога свого.
22: Поверніться, бунтівливі діти: Я зцілю вашу непокору.— Ось, ми йдемо до Тебе, бо Ти— Господь Бог наш.
23: Воістину, марно надіялися ми на пагорби і на безліч гір; воістину, у Господі Бозі нашому спасіння Ізраїлеве!
24: Від юности нашої ця мерзота пожирала труди батьків наших, овець їхніх і волів їхніх, синів їхніх і дочок їхніх.
25: Ми лежимо у соромі своєму, і сором наш покриває нас, тому що ми грішили перед Господом Богом нашим,— ми і батьки на­ші, від юности нашої і до цього дня, і не слухалися голосу Господа Бога нашого.