Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 31
1: У той час,— говорить Господь,— Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Мо­їм народом.
2: Так говорить Господь: народ, який уцілів від меча, знайшов милість у пустелі; йду заспокої­ти Ізраїля.
3: Здаля явився мені Гос­подь і сказав: любов’ю вічною Я по­любив тебе і тому простяг до тебе благовоління.
4: Я знову влаштую тебе, і ти будеш улаштована, діво Ізраїлева, знову будеш прикрашатися тимпанами твоїми і виходити у хороводі тих, що веселяться;
5: знову розведеш виноградники на горах Самарії; виноградарі, які будуть розводити їх, самі будуть і користуватися ними.
6: Бо буде день, коли вартові на горі Єфремовій проголосять: «вставайте, і зійдемо на Сион до Гос­пода Бога нашого».
7: Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і викликуйте перед главою народів: проголошуйте, славте і говоріть: «спаси, Господи, народ Твій, залишок Ізраїля!»
8: Ось, Я приведу їх із країни пів­нічної і зберу їх із країв землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом з ними,— великий сонм повер­неться сюди.
9: Вони пішли зі сльозами, а Я поведу їх з утіхою; по­веду їх біля потоків вод доро­гою рів­ною, на якій не спіткнуться; бо Я— отець Ізраїля, і Єфрем— первісток Мій.
10: Слу­­хайте слово Господнє, народи, і сповістіть островам віддаленим і скажіть: «Хто розсіяв Ізраїля, Той і збере його, і буде охороняти його, як пастир стадо своє»;
11: бо відкупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильнішим за нього.
12: І прийдуть во­ни, і будуть торжествувати на висотах Си­ону; і зберуться до благосер­дя­ Господа, до пшениці і вина і єлею, до аг­н­ців і волів; і душа їх буде як напо­єний водою сад, і вони не будуть уже більше знемагати.
13: Тоді дівчина бу­де веселитися у хороводі, і юнаки і старці разом; і зміню сум їх на радість і втішу їх, і звеселю їх після скорботи їх.
14: І насичу душу священиків жиром, і народ Мій насититься благами Моїми,— говорить Господь.
15: Так говорить Господь: голос чут­но у Рамі, крик і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішитися за дітей своїх, бо їх немає.
16: Так говорить Господь: утримай голос твій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за труд твій,— говорить Господь,— і повернуться во­ни із землі ворожої.
17: І є надія для твого майбутнього,— говорить Господь,— і повернуться сини твої у наділи свої.
18: Чую Єфрема, який плаче: «Ти покарав мене, і я покараний, як телець неприборканий; наверни мене, і навернуся, бо Ти Господь Бог мій.
19: Коли я був навер­нений, я каявся, і коли був напоумлений, бив себе по стегнах; я був посоромлений, я був знічений, тому що ніс неславу юности моєї».
20: Чи не дорогий у Мене син Єфрем? чи не улюблене дитя? бо, як тільки заговорю про нього, завжди з любов’ю згадую про нього; нутро Моє обурюється за нього; змилосерджуся над ним,— говорить Господь.
21: По­став собі дороговкази, постав собі стовпи,­ поверни серце твоє на дорогу, на путь, якою ти йшла; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся у ці міста твої.
22: Чи довго тобі блукати, відпала доч­ко? Бо Господь сотворить на зем­лі щось нове: жона спасе чоловіка.
23: Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: надалі, коли Я поверну полон їх, будуть говорити на зем­лі Іуди й у містах його це слово: «нехай благословить тебе Господь, оселя правди, гора свята!»
24: Й оселиться на ній Іуда й усі міста його разом, хлібороби і ті, що ходять зі стадами.
25: Бо Я напою душу стомлену і насичу всяку душу скорботну.
26: При цьому я прокинувся і подивився, і сон мій був приємний мені.
27: Ось, настають дні,— говорить Господь,— ко­ли Я засію дім Ізраїлів і дім Іудин сіменем людини і сіменем худоби.
28: І як Я спостерігав за ними, ви­корінюючи­ і знищуючи, і руйнуючи і гублячи, й ушкоджуючи, так буду спостерігати за ними, творячи і насаджуючи,— говорить Господь.
29: У ті дні вже не будуть говорити: «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома»,
30: але кожен буде помирати за своє власне беззаконня; хто буде їсти кислий вино­град, у того на зубах і оскома буде.
31: Ось настають дні,— говорить Господь,— коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт,
32: не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми у той день, коли узяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; той завіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у союзі з ними,— говорить Господь.
33: Але ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїлевим після тих днів,— говорить Господь: вкладу закон Мій у нутрощі їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом.
34: І вже не будуть учити один одного, брат брата, і говорити: «пізнайте Господа», бо усі самі будуть знати Мене, від малого до великого,— говорить Господь,— тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не пом’яну більше.
35: Так говорить Господь, Який дав сонце для освітлення вдень, устави місяцю і зіркам для освітлення вночі, Який збурює море, так що хвилі його ревуть; Господь Саваоф— ім’я Йому.
36: Якщо ці устави перестануть діяти переді Мною,— говорить Господь,— то і плем’я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди.
37: Так говорить Господь: якщо небо може бути виміряне вгорі, й основи землі досліджені внизу, то і Я відкину все плем’я Ізраїлеве за все те, що вони робили,— говорить Господь.
38: Ось, настають дні,— говорить Господь,— коли місто впорядковане буде на славу Господа від вежі Анамеїла до воріт наріж­них,
39: і землемірний шнур піде далі прямо до пагорба Гарива й обійде Гоаф.
40: І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрона, до рогу кінських воріт на схід, буде свя­тинею Господа; не зруйнується і не розпадеться повіки.