...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Єремії

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 26
1: На початку царювання Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово від Господа:
2: так говорить Господь: стань надворі до­му Господнього і скажи до усіх міст Юдеї, які приходять на поклоніння у дім Господній, усі ті слова, які по­велю тобі сказати їм; не відніми ні слова.
3: Можливо, вони послухають і навернуться кожен від злої путі своєї, і тоді Я відміню ту біду, яку думаю зробити їм за злі діяння їхні.
4: І скажи їм: так говорить Господь: якщо ви не послухаєтеся Мене у тім, щоб жити за законом Моїм, який Я дав вам,
5: щоб слухати слова рабів Моїх, пророків, яких Я посилаю до вас, посилаю з раннього ранку, і яких ви не слухаєте,—
6: то з домом цим Я зроблю те саме, що з Силомом, і місто це віддам на прокляття усім народам землі.
7: Священики і пророки і весь народ слухали Єремію, коли він говорив ці слова у домі Господньому.
8: І коли Єремія сказав усе, що Господь повелів йому сказати усьому народові, тоді схопили його священики і пророки і весь народ, і сказали: «ти повинен померти;
9: навіщо ти пророкуєш ім’ям Господа і говориш: дім цей буде як Силом, і місто це стане порожнім, залишитьсябез жителів?» І зібрався весь народ проти Єремії у домі Господньому.
10: Ко­ли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до дому Господнього і сіли біля входу в нові ворота домуГосподнього.
11: Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: «смертний вирок цьому чоловікові! тому що він пророкує проти міста цього, як ви чули своїми вухами».
12: І сказав Єремія усім князям і всьому народові: «Господь послав мене пророкувати про­ти дому цього і проти міста цього­ усі ті слова, які ви чули;
13: отже, ви­правте путі ваші і діяння ваші і по­слухайтеся гласу Господа Бога вашо­го, і Господь відмінить біду, яку прорік на вас;
14: а щодо мене, ось— я у ва­ших руках; робіть зі мною, що в очах ваших здасться добрим і справедливим;
15: тільки твердо знайте, що коли ви умертвите мене, то невинну кров покладете на себе і на місто це і на жителів його; бо істинно­ Господь послав мене до вас сказати усі ті слова у вуха ваші».
16: Тоді князі і весь народ сказали священикам і пророкам: «цей чоловік не підлягає смертному вироку, тому що він гово­рив нам ім’ям Господа Бога нашого».­
17: І зі старійшин землі встали деякі і сказали усім народним зборам:
18: «Ми­­хей морасфитянин пророкував у дні Єзекії, царя Юдейсько­го, і сказав усьому народові юдейському: так говорить Господь Саваоф: Сион буде ви­о­ра­ний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього— лісистим пагорбом.
19: Чи умертвили його за це Єзекія, цар Юдейський, і весь Іуда? Чи не убоявся він Господа і чи не благав Господа? і Господь відмінив біду, яку прорік на них; а ми хочемо зробити велике зло душам нашим?
20: Пророкував також ім’ям Господа такий собі Урія, син Шемаії, з Кириаф-Іарима,— і пророкував проти міста цього і проти землі цієї точно такими самими словами, як Єремія.
21: Коли почув слова­ його цар Іоаким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар умертвити його. Почувши про це, Урія убоявся й утік, і відійшов у Єгипет.
22: Але цар Іоаким і у Єгипет послав людей: Елнафана, сина Ахборового, й інших з ним.
23: І вивели Урію з Єгип­ту і привели його до царя Іоаки­ма, і він умертвив його мечем і кинув труп його, де були простонародні­ гробниці.
24: Але рука Ахикама, си­на­ Сафанового, була за Єремію, щоб не віддавати його у руки народу на вбивство».
← попередній розділнаступний розділ →