Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: Гріх Іуди написаний залізним різцем, алмазним вістрям накреслений на скрижалі серця їх і на рогах жертовників їх.
2: Як про синів своїх, згадують вони про жертовники свої і діброви свої біля зелених дерев, на високих пагорбах.
3: Гору Мою у полі, майно твоє і всі скарби твої віддам на розграбування, і всі висоти твої— за гріхи в усіх межах твоїх.
4: І ти через себе позбавишся спадщини твоєї, яку Я дав тобі, і віддам тебе у рабство ворогам твоїм, у землю, якої ти не знаєш, тому що ви розпалили вогонь гніву Мого; він буде горіти повіки.
5: Так говорить Господь: проклята людина, яка надіється на людину і плоть робить своєю опорою, і серце якої відходить від Господа.
6: Вона буде як вереск у пустелі і не побачить, коли прийде добре, й оселиться у місцях спекотних у степу, на землі неплідній, ненаселеній.
7: Благословенна людина, яка надіється на Господа, і уповання якої— Господь.
8: Бо вона буде як дерево, посаджене біля вод, яке пускає коріння своє біля потоку; не знає воно, коли приходить спека; лист його зелений, і в час засухи воно не боїться і не перестає приносити плід.
9: Лукаве серце людськенайбільше і вкрай зіпсоване; хто пізнає його?
10: Я, Господь, проникаю у серце і випробовую нутрощі, щоб воздати кожному за путями його і за плодами діл його.
11: Куріпка сідає на яйця, яких не несла; таким є той, хто здобуває багатство неправдою: він залишить його у половині днів своїх, і нерозумним залишиться при кінці своєму.
12: Престіл слави, піднесений від початку, є місце освячення нашого.
13: Ти, Господи, надія Ізраїлева; усі, що залишають Тебе, осоромляться. «Ті, що відступають від Мене, будуть написані на поросі, тому що залишили Господа, джерело води живої».
14: Зціли мене, Господи, і зціленим буду; спаси мене, і спасеним буду; бо Ти хвала моя.
15: Ось, вони говорять мені: «де слово Господнє? нехай воно прийде!»
16: Я не поспішав бути пастирем у Тебе і не бажав дня бідування, Ти це знаєш; що вийшло з уст моїх, відкрите перед лицем Твоїм.
17: Не будь страшним для мене, Ти— надія моя у день біди.
18: Нехай посоромляться гонителі мої, а я не буду посоромлений; нехай вони затремтять, а я буду безтрепетним; наведи на них день біду­вання і скруши їх подвійним знищенням.
19: Так сказав мені Господь: піди і стань у воротах синів народу, якими входять царі юдейські і якими вони виходять, і біля усіх воріт єрусалимських,
20: і говори їм: слухайте слово Господнє, царі юдейські, і вся Юдея, і всі жителі Єрусалима, які входять цими воротами.
21: Так говорить Господь: бережіть душі свої і не носіть тягарів у день суботній і не вносьте їх воротами єрусалимськими,
22: і не виносьте тягарів з домів­ ваших у день суботній, і не займайтеся жодною працею, але святіть день суботній так, як Я заповів бать­кам вашим,
23: які, втім, не послухалися і не прихилили вуха свого, але зробилися жорстокосердими, щоб не слухати і не приймати настановлення.
24: І якщо ви послухаєте Мене у тому,— говорить Господь,— щоб не носити тягарів воротами цього міста у день суботній і щоб святити суботу, не займаючись у цей день жод­ною працею,
25: то воротами цього міста будуть входити царі і князі, які сидять на престолі Давида, які їздять на колісницях і на конях, вони і князі їхні, юдеї і жителі Єрусалима, і місто це буде населеним вічно.
26: І будуть приходити з міст юдейських, і з околиць Єрусалима, і з землі Веніамінової, і з рівнини і з гір і з півдня, і приносити всепалення і жертву, і хлібне приношення, і ливан, і подячні жерт­ви у дім Господній.
27: А якщо не послухаєте Мене у тому, щоб святити день суботній і не носити тягарів, входячи у ворота Єрусалима в день суботній, то запалю вогонь у воротах його, і він пожере палаци Єрусалима і не погасне.