...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Єремії

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 14
1: Слово Господа, яке було до Єремії з нагоди бездощів’я.
2: Плаче Іуда, ворота його розпалися, почорніли на землі, і волання здіймається в Єрусалимі.
3: Вельможі­ посилають слуг своїх по воду; во­ни приходять до колодязів і не знаходять води; повертаються з порожніми посудинами; присоромлені і знічені, вони покривають свої голови.
4: Оскільки ґрунт розтріскався від то­го, що не було дощу на землю, то і хлібороби знічені й покривають свої голови.
5: Навіть і лань народжує на полі і залишає дітей, тому що немає трави.
6: І дикі осли стоять на підвищених місцях і ковтають, подібно до шакалів, повітря; очі їхні потьмяніли, тому що немає трави.
7: Хоча беззаконня наші свідчать проти нас, але Ти, Господи, твори з нами заради імені Твого; відступництво наше велике, згрішили ми перед Тобою.
8: Надія Ізраїля, Спаситель його під час скорботи! Для чого Ти— як чужий у цій землі, як перехожий, який зайшов переночувати?
9: Чому Ти— як чоловік здивований, як сильний, який не має сили спасти? І однак же Ти, Господи, посеред нас, і Твоє ім’я наречене над нами; не залишай нас.
10: Так говорить Гос­подь народу цьому: за те, що вони люблять блукати, не стримують ніг своїх, за те Господь не благоволить до них, пригадує нині беззаконня їхні і карає гріхи їхні.
11: І сказав мені Господь: ти не молися за народ цей на благо йому.
12: Якщо вони будуть поститися, Я не почую волання їхнього; і якщо піднесуть всепалення і дари, не прийму їх; але мечем і голодом, і моровицею знищу їх.
13: Тоді сказав я: Господи Боже! ось, пророки говорять їм: «не побачите меча, і голоду не бу­де у вас, але постійний мир дам вам на цьому місці».
14: І сказав мені Гос­подь: пророки пророкують неправду ім’ям Моїм; Я не посилав їх і не давав їм повеління, і не говорив їм; вони звіщають вам видіння неправдиві і ворожі, і пусте і мрії серця свого.
15: Тому так говорить Господь про пророків: вони пророкують ім’ям Моїм, а Я не посилав їх; вони говорять: «меча і голоду не буде на цій землі»: мечем і голодом будуть знищені ці пророки,
16: і народ, якому вони пророкують, розкиданий буде по вулицях Єрусалима від голоду і меча, і не буде кому ховати їх,— во­ни і дружини їхні, і сини їхні, і дочки їхні; і Я виллю на них зло їхнє.
17: І скажи їм слово це: нехай ллються з очей моїх сльози ніч і день, і нехай не перестають; бо великою поразкою вражена діва, дочка народу мого, тяжким ударом.
18: Виходжу я на поле,— і ось, убиті мечем; вход­жу в місто,— і ось ті, що вмирають від голоду; навіть і пророк і священик блукають по землі несвідомо.
19: Хіба Ти зовсім відкинув Іуду? Хіба душі Твоїй огиднув Сион? Для чого уразив нас так, що немає нам зцілення? Чекаємо миру, і нічого доброго немає; чекаємо часу зцілення, і ось жахи.
20: Усвідомлюємо, Господи, нечестя наше, беззаконня батьків наших; бо згрішили ми перед Тобою.
21: Не відкинь насзаради імені Твого; не принижуй престолу слави Твоєї: згадай, не руйнуй завіту Твого з нами.
22: Чи є між суєтними богамиязичницькими такі, що посилають дощ? або чи може небо саме собоюподавати зливу? чи не Ти це, Господи, Боже наш? На Тебе надіємося ми; бо Ти твориш усе це.
← попередній розділнаступний розділ →