Біблія українською мовою

Книга пророка Єремії

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: Слово, яке було до Єремії від Господа:
2: слухайте слова́ завіту цього і скажіть мужам Іуди і жителям Єрусалима;
3: і скажи їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: проклята людина, яка не послухає слів завіту цього,
4: який Я заповів батькам вашим, коли вивів їх із зем­лі Єгипетської, із залізної печі, сказавши: «слухайтеся гласу Мого і робіть усе, що Я заповідаю вам,— і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом,
5: щоб виконати клятву, якою Я клявся батькам вашим,— дати їм землю, яка тече молоком і медом, як це нині». І відповів я, сказавши: амінь, Господи!
6: І сказав мені Господь: проголоси усі ці слова у міс­тах Іуди і на вулицях Єрусалима і скажи: слухайте слова́ завіту цього і виконуйте їх.
7: Бо батьків ваших Я умовляв постійно з того дня, як вивів їх із землі Єгипетської, до цього дня; напоумлював їх з раннього ран­ку, говорячи: «слухайтеся гласу Мо­го».
8: Але вони не слухалися і не прихиляли вуха свого, а ходили кожен за впертістю злого серця свого: тому Я навів на них усе сказане у завіті цьому, який Я заповів їм виконувати, а вони не виконували.
9: І сказав мені Господь: є змова між мужами Іуди і жителями Єрусалима:
10: вони знову повернулися до беззаконь праотців своїх, які зреклися слухатися слів Моїх і пішли слідом чужих богів, слугуючи їм. Дім Ізраїля і дім Іуди порушили завіт Мій, який Я уклав з батьками їх.
11: Тому так говорить Господь: ось, Я наведу на них біду, якої вони не можуть позбутися, і коли заволають до Мене, не почую їх.
12: Тоді міста́ Іуди і жителі Єрусалима підуть і волатимуть до богів, яким вони кадять; але вони ніскільки не допоможуть їм під час біди їхньої.
13: Бо скіль­ки у тебе міст, стільки і богів у тебе, Іудо, і скільки вулиць в Єрусалимі, стільки ви наставили жертовників ганебному, жертовників для кадіння Ваалу.
14: Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання; бо Я не почую, коли вони будуть волати до Мене у біді своїй.
15: Що улюбленому Моєму в домі Мо­єму, коли в ньому звершується безліч непотребств? і священні м’яса* не допоможуть тобі, коли, роблячи зло, ти радієш.
16: Зеленою маслиною, що красується приємними плодами, найменував тебе Господь. А нині, при шумі сильного сум’яття, Він запалив вогонь навколо неї, і скрушилися гілки її.
17: Господь Саваоф, Який насадив тебе, вирік на тебе зле за зло дому Ізраїлевого і дому Іудиного, яке вони заподіяли собі тим, що викликали у Мені гнів кадінням Ваалу.
18: Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їх.
19: А я, як лагідний агнець, якого ведуть на заколення, і не знав, що вони складають задуми проти мене, говорячи: «покладемо отруйнедерево в їжу його й відірвемо його від землі живих, щоб і ім’я його біль­ше не згадувалося».
20: Але, Господи Саваофе, Судде праведний, Який ви­пробовує серця й утроби! дай побачити мені помсту Твою над ними, бо Тобі довірив я діло моє.
21: Тому так говорить Господь про мужів Ана­фофа, які шукають душі твоєї і гово­рять: «не пророкуй в ім’я Господа, щоб не померти тобі від рук наших»;
22: тому так говорить Господь Саваоф: ось, Я відвідаю їх: юнаки їхні помруть від меча; сини їхні і дочки їхніпомруть від голоду.
23: І за­лишку не буде від них; тому що Я наведу біду на мужів Анафофа у рік відвідування їх.