Біблія українською мовою

Послання Якова

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Звідки у вас ворожнеча і чвари? чи не звідси, від пристрастей ваших, що воюють у членах ваших?
2: Бажаєте – і не маєте; вбиваєте і заздрите – і не можете досягти; сваритесь і ворогуєте – і не маєте, бо не просите.
3: Просите, і не отримуєте, тому що просите не на добро, а щоб ужити для пристрастей ваших.
4: Перелюбники і перелюбниці! чи не знаєте, що дружба зі світом є ворогування проти Бога? Отже, хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові.
5: Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: до ревності любить дух, який живе в нас.
6: Але тим більшу дає благодать; тому й сказано: Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать (Притч. 3,34).
7: Отож покоріться Богові; противостаньте дияволові, і він утече від вас.
8: Наблизьтесь до Бога і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні.
9: Сокрушайтесь, плачте і ридайте; сміх ваш хай обернеться на плач, і радість – на печаль.
10: Смиріться перед Господом, і піднесе вас.
11: Не злословте один одного, браття: бо хто злословить брата або судить брата свого, той злословить закон і судить закон; коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя.
12: Один є Законодавець і Суддя, Котрий може спасти і погубити; а ти хто, що судиш ближнього?
13: Тепер послухайте ви, що говорите: сьогодні або завтра підемо в таке-то місто і проживемо там один рік, і будемо торгувати й одержувати прибуток;
14: ви, які не знаєте, що станеться завтра: бо що таке ваше життя? пара, що з'являється на короткий час, а потім зникає.
15: Замість того, щоб вам говорити: якщо угодно буде Господу і будемо живі, то зробимо те або інше,–
16: ви ж нині хвалитесь у гордощах ваших: всяка така похвальба є зло.
17: Отже, хто знає, як добро робити і не робить, тому гріх.

наступний розділ →

Розділ 1
1: Яків, раб Бога і Господа Іісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні,– радуватися.
2: З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте в різні спокуси,
3: знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння;
4: терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку.
5: Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрості, хай просить у Бога, Котрий дає всім просто й без докорів,– і дасться йому.
6: Але хай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває.
7: Хай не думає така людина одержати що-небудь від Господа.
8: Двоєдушна людина не стійка на всіх шляхах своїх.
9: Хай хвалиться принижений брат висотою своєю,
10: а багатий – приниженням своїм, бо він перейде, як трав'яний цвіт.
11: Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, зникає краса її вигляду; так в'яне і багатий на шляхах своїх.
12: Блаженна людина, котра переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона прийме вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його.
13: У спокусі ніхто не кажи: Бог мене спокушає; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14: але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похоттю;
15: похоть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16: Не обманюйтесь, браття мої улюблені.
17: Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить звище, від Отця світів, у Котрого нема зміни і ні тіні переміни.
18: Захотівши, Він родив нас словом істини, щоб нам бути деяким початком Його творінь.
19: Отже, браття мої улюблені, кожна людина хай буде швидкою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,
20: бо гнів людини не творить правди Божої.
21: Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі.
22: Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють.
23: Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя в дзеркалі:
24: вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона.
25: Але хто вникне в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде в своїй діяльності.
26: Коли хто з вас думає, що він побожний і не приборкує свого язика, а обманює своє серце, то побожність у того пуста.
27: Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу.