Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Послання Якова

наступний розділ →
Розділ 1
1: Яків, раб Бога і Господа Іісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні,– радуватися.
2: З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте в різні спокуси,
3: знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння;
4: терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку.
5: Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрості, хай просить у Бога, Котрий дає всім просто й без докорів,– і дасться йому.
6: Але хай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває.
7: Хай не думає така людина одержати що-небудь від Господа.
8: Двоєдушна людина не стійка на всіх шляхах своїх.
9: Хай хвалиться принижений брат висотою своєю,
10: а багатий – приниженням своїм, бо він перейде, як трав'яний цвіт.
11: Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, зникає краса її вигляду; так в'яне і багатий на шляхах своїх.
12: Блаженна людина, котра переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона прийме вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його.
13: У спокусі ніхто не кажи: Бог мене спокушає; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14: але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похоттю;
15: похоть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16: Не обманюйтесь, браття мої улюблені.
17: Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить звище, від Отця світів, у Котрого нема зміни і ні тіні переміни.
18: Захотівши, Він родив нас словом істини, щоб нам бути деяким початком Його творінь.
19: Отже, браття мої улюблені, кожна людина хай буде швидкою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,
20: бо гнів людини не творить правди Божої.
21: Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі.
22: Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють.
23: Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя в дзеркалі:
24: вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона.
25: Але хто вникне в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде в своїй діяльності.
26: Коли хто з вас думає, що він побожний і не приборкує свого язика, а обманює своє серце, то побожність у того пуста.
27: Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу.
1: Яків, раб Бога і Господа Іісуса Христа, дванадцятьом колінам, що в розсіянні,– радуватися.
2: З великою радістю приймайте, браття мої, коли впадаєте в різні спокуси,
3: знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння;
4: терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку.
5: Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрості, хай просить у Бога, Котрий дає всім просто й без докорів,– і дасться йому.
6: Але хай просить з вірою, нітрохи не сумніваючись, бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер здіймає і розвіває.
7: Хай не думає така людина одержати що-небудь від Господа.
8: Двоєдушна людина не стійка на всіх шляхах своїх.
9: Хай хвалиться принижений брат висотою своєю,
10: а багатий – приниженням своїм, бо він перейде, як трав'яний цвіт.
11: Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, зникає краса її вигляду; так в'яне і багатий на шляхах своїх.
12: Блаженна людина, котра переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона прийме вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його.
13: У спокусі ніхто не кажи: Бог мене спокушає; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14: але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похоттю;
15: похоть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16: Не обманюйтесь, браття мої улюблені.
17: Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить звище, від Отця світів, у Котрого нема зміни і ні тіні переміни.
18: Захотівши, Він родив нас словом істини, щоб нам бути деяким початком Його творінь.
19: Отже, браття мої улюблені, кожна людина хай буде швидкою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів,
20: бо гнів людини не творить правди Божої.
21: Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі.
22: Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють.
23: Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя в дзеркалі:
24: вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона.
25: Але хто вникне в закон досконалий, закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде в своїй діяльності.
26: Коли хто з вас думає, що він побожний і не приборкує свого язика, а обманює своє серце, то побожність у того пуста.
27: Чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу.
наступний розділ →