Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Ісаї

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 8
1: І сказав мені Господь: візьми собі великий сувій і накресли на ньому людськими письменами: Магер-шелал-хаш-баз*.
2: І я узяв собі вірних свідків: Урію священика і Захарію, сина Варахіїного,—
3: і приступив я до пророчиці, і вона зачала і народила сина. І сказав мені Господь: наречи йому ім’я: Магер-шелал-хаш-баз,
4: бо раніше ніж дитя буде вміти вимовити: батько мій, ма­ти моя,— багатства Дамаска і здобич самарійську понесуть перед царем Ассирійським.
5: І продовжував Господь говорити до мене і сказав ще:
6: за те, що цей народ зневажає води Силоама, які течуть тихо, і захоплюється Рецином і сином Ремаліїним,
7: наведе на нього Господь води ріки бурхливі і великі— царя Ассирійського з усією славою його; і підніметься вона в усіх протоках своїх і виступить із усіх берегів своїх;
8: і піде по Юдеї, наводнить її і високо підніметься— дійде до шиї; і розпростерті крила її будуть по усій широті землі Твоєї, Еммануїле!
9: Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть!
10: Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог!
11: Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав:
12: «Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться.
13: Господа Саваофа— Його шануйте свято,­ і Він— страх ваш, і Він— тремтіння ваше!
14: І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси­ для обох домів Ізраїля, петлею і сіт­кою для жителів Єрусалима.
15: І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений.
16: Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх».
17: Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього.
18: Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Са­ва­офа, Який живе на горі Сионі.
19: І ко­ли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців,— тоді відповідайте: чи не повинен народ звер­татися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих?
20: Звер­тайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла.
21: І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого.
22: І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось— горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завж­ди буде морок там, де тепер він загуснув.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: Час, що минув, принизив зем­лю Завулонову і землю Неффалимову; але наступний звеличить приморську путь, зайорданську країну, Галилею язичницьку.
2: Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що живуть у країні тіні смертної, світло засяє.
3: Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться під час жнив, як радіють при розподілі здобичі.
4: Бо ярмо, яке обтяжувало його, і жезл, який уражав його, і тростину, яка пригноблювала його, Ти скрушиш, як у день Мадіама.
5: Бо усяке взуття­ воїна під час битви й одяг, обагрений кров’ю, будуть віддані на спалення, на поживу вогню.
6: Бо Немов­ля народилося нам— Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру*.
7: Примноженню владарювання Його і миру немає межі на престолі Давида й у царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і довіку. Ревність Господа Саваофа зробить це.
8: Слово посилає Господь на Якова, і воно сходить на Ізраїля,
9: щоб знав увесь народ, Єфрем і жителі Самарії, які з гордістю і пихатим серцем говорять:
10: цеглини упали— побудуємо з тесаного каменю; сико­мори вирубані— замінимо їх кедрами.
11: І воздвигне Господь проти нього ворогів Рецина, і супротивників його озброїть:
12: сиріян зі сходу, а фи­листимлян із заходу; і будуть вони пожирати Ізраїля повним ротом. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта.
13: Але народ не навертається до Того, Хто б’є його, і до Господа Саваофа не прибігає.
14: І відсіче Господь у Ізраїля голову і хвіст, пальму і тростину, в один день:
15: старець і знатний,— це голова; а пророк-лжевчитель є хвіст.
16: І вожді цього народу введуть його в оману, і ті, що водять їх, загинуть.
17: Тому за юнаків його не порадіє Господь, і сиріт його і вдів його не помилує: бо усі вони— лицеміри і лиходії, і вуста­ усіх говорять нечестиво. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта.
18: Бо беззаконня, як вогонь, розгорілося, пожирає терня і колючий чагарник і палає у хащах лісу, і піднімаються стовпи диму.
19: Лють Господа Савао­фа обпалить землю, і народ зробиться ніби поживою вогню; не пощадить людина брата свого.
20: І будуть різати праворуч, і залишаться голод­ні; і будуть їсти ліворуч, і не будуть ситі; кожен буде пожирати плоть м’язів своїх:
21: Манассія— Єфрема, і Єфрем— Манассію, обоє разом— Іуду. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта.
← попередній розділнаступний розділ →