Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Ісаї

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 57
1: Праведник помирає, і ніхто не приймає цього до серця; і мужі благочестиві підносяться від землі, і ніхто не помислить, що праведник підноситься від зла.
2: Він відходить до миру; ті, що ходять прямими путями, будуть спочивати на ложах своїх.
3: Але наблизьтеся сюди ви, сини чаклунки, сíм’я перелюбника і блудниці!
4: З кого ви глузуєте? проти кого розширюєте рот, висуваєте язик? чи ви не діти злочину, сíм’я неправди,
5: розпалені похіттю до ідолів під кожним гіллястим деревом, ті, що заколюєте дітей біля струмків, між розщелинами скель?
6: У гладеньких каменях струмків до­ля твоя; вони, вони жереб твій; їм ти робиш узливання і приносиш жертви: чи можу Я бути задоволений цим?
7: На високій і видатній горі ти ставиш ложе твоє і туди піднімаєшся приносити жертву.
8: За дверима також і за одвірками ставиш пам’яті твої; бо, відвернувшись від Мене, ти оголюєшся і сходиш; розширюєш постіль твою і домовляєшся з тими з них, з якими любиш лежати, видивляєшся місце.
9: Ти ходила також до царя із запашною мастю і примножила масті твої, і далеко посилала послів твоїх, і принижувалася до пек­ла.
10: Від довгого шляху твого стомлювалася, але не гово­рила: «надія загублена!»; усе ще знаходила жвавість у руці твоїй, і тому не відчувала ослаблення.
11: Кого ж ти злякалася й устрашилася, що зробилася невірною і Мене перестала пам’ятати і зберігати у твоєму серці? чи не від того, що Я мовчав, і притому дов­го, ти перестала боятися Мене?
12: Я покажу правду твою і діла твої,— і вони будуть не на користь тобі.
13: Коли ти будеш волати, чи спасе тебе збіговисько твоє?— усіх їх віднесе вітер, розвіє подув; а той, хто надіється на Мене, успадкує землю і буде володіти святою горою Моєю.
14: І сказав: піднімайте, піднімайте, рівняйте шлях, прибирайте перешкоду зі шляху народу Мого.
15: Бо так говорить Вишній і Звеличений, Який вічно живе,— Святий ім’я Його: Я живу на висоті небес і у святилищі, й також із упокореними і смиренними духом, щоб оживляти дух смиренних і оживляти серця упокорених.
16: Бо не вічно буду Я судитися і не до кінця гніватися; інакше знеможе переді Мною дух і все, що дише, що Мною створене.
17: За гріх користолюбства його Я гнівався й уражав його, ховав лице і обурював­ся; але він, відвернувшись, пішов шляхом свого серця.
18: Я бачив шляхи його, і зцілю його, і буду водити його й утішати його і засмучених його.
19: Я виконаю слово: мир, мир далекому і ближньому,— говорить Господь,— і зцілю його.
20: А нечестиві— як море схвильоване, яке не може заспокоїтися, і во́ди якого викидають мул і бруд.
21: Немає миру нечестивим,— говорить Бог мій.
← попередній розділнаступний розділ →