Біблія українською мовою

Книга пророка Ісаї

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 49
1: Слухайте Мене, острови, і слухайте, народи далекі: Господь прикликав Мене від утроби, від утроби матері Моєї називав ім’я Моє;
2: і зробив уста Мої як гострий меч; тінню руки Своєї покривав Мене, і зробив Мене стрілою загостреною; у сагайдаці Своєму зберігав Мене;
3: і сказав Мені: Ти раб Мій, Ізраїль, у Тобі Я прославлюся.
4: А Я сказав: даремно Я трудився, ні на що і марно виснажував силу Свою. Але Моє право у Господа, і нагорода Моя у Бога Мого.
5: І нині говорить Господь, Який утворив Мене від утроби рабом Своїм, щоб навернути до Нього Якова і щоб Ізраїль зібрався до Нього; Я вшанований в очах Господа, і Бог Мій— сила Моя.
6: І Він сказав: мало того, що Ти будеш рабом Моїм для відновлення колін Яковових і для повернення залишків Ізраїля, але Я зроблю Тебе світлом народів, щоб спасіння Моє простяглося до країв землі.
7: Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїля, Святий Його, тому, кого зневажають усі, кого гань­бить народ, рабові володарів: царі побачать, і встануть; князі поклоняться заради Господа, Який вірний, заради Святого Ізраїлевого, Який обрав Тебе.
8: Так говорить Господь: у час благоприємний Я почув Тебе, й у день спасіння допоміг Тобі; і Я буду охороняти Тебе, і зроблю Тебе завітом народу, щоб відновити землю, щоб повернути спадкоємцям спадщини спустошені,
9: сказати в’язням: «виходьте», і тим, що у темряві: «покажіться». Вони при дорогах будуть пасти, і по усіх пагорбах будуть пасовища їхні;
10: не будуть терпіти голоду і спраги, і не вразить їх спека і сонце; бо Той, Хто милує їх, буде вести їх і приведе їх до джерел вод.
11: І всі гори Мої зроблю шляхом, і дороги Мої будуть підняті.
12: Ось, одні прийдуть здалеку; і ось, одні від півночі і моря, а інші з землі Синим.
13: Радуйтеся, небеса, і веселися,­ земле, і викликуйте, гори, з радости;­ бо утішив Господь народ Свій і помилував страдників Своїх.
14: А Сион говорив: «залишив мене Господь, і Бог мій забув мене!»
15: Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина утроби своєї? але якби і вона забула, то Я не забуду тебе.
16: Ось, Я накреслив тебе на долонях Моїх; стіни твої завжди переді Мною.
17: Сини твої поспішать до тебе, а розорителі і спустошувачі твої підуть від тебе.
18: Зведи очі твої і подивися навколо,— усі вони збираються, йдуть до тебе. Живу Я! говорить Господь,— усіма ними ти одягнешся, як убранням, і нарядиш­ся ними, як наречена.
19: Бо руїни твої і пустелі твої, і розорена земля твоя будуть тепер занадто тісні для жителів, і ті, що поглинали тебе, віддаляться від тебе.
20: Діти, які будуть у тебе після втрати попередніх, будуть говорити вголос тобі: «тісне для мене місце; уступи мені, щоб я міг жити».
21: І ти скажеш у серці твоєму: хто мені породив їх? я була бездітна і неплідна, відведена у полон і вилучена; хто ж виростив їх? ось, я залишалася самотньою; де ж вони були?
22: Так говорить Господь Бог: ось, Я підніму руку Мою до народів, і виставлю знамено Моє племенам, і принесуть синів твоїх на руках і дочок твоїх на плечах.
23: І будуть царі годувальниками твоїми, і цариці їхні годувальницями твоїми; лицем до землі будуть кланятися тобі і лизати порох ніг твоїх, і пізнаєш, що Я Господь, що ті, які надіються на Мене, не посоромляться.
24: Чи може бути відібрана у сильного здобич, і чи можуть бути відняті у переможця узяті в полон?
25: Так! так говорить Господь: і полонені сильним будуть відняті, і здобич тирана буде визволена; тому що Я буду змагатися із супротивниками твоїми і синів твоїх Я спасу;
26: і пригноблювачів твоїх нагодую власною їх плоттю, і вони будуть упоєні кров’ю своєю, як молодим вином; і всяка плоть пізнає, що Я Господь, Спаситель твій і Відкупитель твій, Сильний Яковів.